Кравченко Віталій Семенович
КРА́ВЧЕНКО Віталій Семенович (05. 02. 1924, с. Свердликове Новоархангельського району, нині Кіровоградської обл. – 02. 02. 2015, Київ) — живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв України (1995). 3-я премія Всесоюзного конкурсу на кращу книжку (Москва, 1958). Член НСХУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський художній інститут (1950; викладачі Й. Дайц, М. Дерегус, О. Кокель). Викладав у Ворошиловградському художньому училищі (нині Луганськ, 1950–53). На творчій роботі. У видавництві «Дніпро» (Київ): 1957–64 — художній редактор, 1966–67 — головний художник. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1950. Основні галузі — станковий живопис і книжкова графіка. Автор тематичних полотен, портретів, пейзажів у реалістичному стилі, традиціях українського народного мистецтва та живопису 1920-х років. Брав участь у розписах відновленого Михайлівського Золотоверхого собору у Києві (1999–2000). Серед учнів — І. Толкачов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Форсування річки Міус» (1950), «Заочник» (1957), «Ой не п’ються пива-меди» (1961), «Кругом неправда і неволя» (1964), «Багряні ночі», «Г. Сковорода» (обидва — 1967), «Щедре літо» (1968), триптих «А мій жребій з голяками (Г. Сковорода)» (1972), «Рядки болю і гніву (А. Малишко)» (1985), «А. Головко» (1988), «Ниви-перелоги» (1989), диптих «Я напишу про вас, друзі (О. Гончар)» (1990), «Б. Хмельницький» (1991), «П. Дорошенко» (1992), «Старий сад» (1994), «Ранок» (1995), «Галшка Гулевичівна» (1997), «І. Мазепа» (2000); іл. — до роману «Правда і кривда» М. Стельмаха (1961), повісті «Музыкант» Т. Шевченка (1962), «Поетова молодість» Л. Смілянського (1963), «Твори» Г. Сковороди (1972; диплом 2-го ступеня Респ. конкурсу кращих видань; усі — Київ); мозаїка «Козак Мамай» (фасад Будинку культури у с. Устимівка Семенів. р-ну Полтав. обл., кін. 1970-х рр.); діорама «Урочиста зустріч донських козаків на Запорозькій Січі» (1977, Нац. музей історії України у Києві).
Фотоілюстрації
Людина 