Воловецький район

ВОЛОВЕ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Закарпатської області. Утвор. 1946. Існував 1946–62, від­новлено 1965. Площа 0,5 тис. км². Насел. 25 336 осіб (2001, складає 91,9 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — с-ща міського типу Воловець та Жденієво, 24 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Скотарське, Воловець, Занька. Через р-н проходять шосейна автострада Київ–Чоп, газо­провід Уренгой–Помари–Ужгород, нафто­провід «Дружба», високовольтні лінії електропередач «Мир» і «Братерство». Знаходиться в Укр. Карпатах (пн. і пн.-сх. частини р-ну — в межах Вододільного хребта, пд.-зх. і пів­ден­на — Полонинського хребта). Пере­важає низько- та середньогір. хвилястий рельєф. Корисні копалини: сланці, пісковики, глини, граніти, андезити. Річки бас. Дунаю: Латориця з притоками Вичею і Жденівкою. Пере­важають бурі гірсько-лісові і дерново-буроземні ґрунти. Нині пром-сть р-ну пред­ставляють ЗАТ «Воловец. лісокомбінат», ВАТ «Вича» (виробництво прод. товарів), ТОВ «Полімертехніка», деревооб­робна ф-ка «Бе­скид», шляхова буд. організація, АТ «Агробуд», ЗАТ «Елос», хлібокомбінат. АПК включає 12 фермер. госп-в і 1 ТОВ, дослідне госп-во по вирощуван­ню картоплі; лаб. картоплярства Ін­ституту картоплярства УААН. У тварин­ництві пере­важають скотарство мʼясо-молоч. напряму та вівчарство; у рослин­ництві — картоплярство. У В. р. роз­винуті нар. художні промисли (ткацтво, вишива­н­ня). У р-ні — 29 заг.-осв. шкіл, 24 до­шкіл. заклади, ПТУ, 3 школи мистецтв, 2 ДЮСШ, рай. Центр поза­шкіл. роботи і дит. творчості; рай. Будинок нар. творчості і до­зві­л­ля, 8 Центрів культури і до­зві­л­ля, 5 Будинків нар. творчості, 2 Будинки фольклору, 2 будинки «Просвіта», 29 б-к; центр. рай. і 2 дільничні лікарні, поліклініка, 3 амбулаторії, 24 фельдшер.-акушер. пункти, СЕС, 3 аптеки; ветлікарня з аптекою та лаб.; 3 лікув.-оздоровчі комплекси, турбаза, пансіонат; від­діл. 2-х банків, готель. Чотири самодіяльні колективи мають зва­н­ня «народний». При рай. центр. б-ці діє громад. музей. У В. р. виходить г. «Голос верховини». Реліг. громади: 29 — УПЦ МП, 11 — УГКЦ, християн віри євангельської. У селах Тишів та Кичірний діють чол. монастирі УПЦ МП. Памʼятки культури р-ну: культ. споруди 18 ст. у селах Котельниця, Задільське, Гукливий, 19 ст. в селах Тишів, Абранка. У с. Верх­ні Ворота — капличка, збудована на честь скасува­н­ня панщини 1848. У В. р. народилися: д-р екон. н. Г. Калитич (с. Біласовиця), д-р фіз.-мат. н. В. Сливка (с. Котельниця); письмен­ник Л. Демʼян (с. Верх­ні Ворота); живописець В. Беца (с. Скотарське) та нар. майстер В. Ковальчук (с. Буковець).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю