Корш Федір Євгенович
КОРШ Федір Євгенович (Корш Фёдор Евгеньевич; 22. 04(04. 05). 1843, Москва – 16. 02(01. 03). 1915, там само) – російський мовознавець, перекладач і поет. Син відомого рос. видавця, журналіста та перекладача 19 ст. Є. Корша, діяльність якого високо цінували О. Герцен, І. Тургенєв і який був знайомий з Т. Шевченком. Д-р філології (1877), акад. С.-Петербур. АН (1900). Дійс. чл. НТШ. Учень О. Бодянського, у якого вивчав укр. мову, оволодів нею настільки, що писав вірші (підписував псевд. Хведір Корж) та наук. праці. Після закінчення Моск. ун-ту (1864) залиш. на каф. рим. словесності для підготовки до професор. звання. 1865–67 – викл. у пансіоні Ціммермана та Олександрів. військ. уч-щі. 1868 захистив магістер. дис. про лат. віршування, обраний штат. доц. каф. грец. словесності Моск. ун-ту. Перебував у наук. відрядженні у Берліні (1868), Відні (1869), Римі (1870), де вивчав зх.-європ. мови та літ-ри. 1870–1901 – у Моск. ун-ті (з перервою): від 1877 – екстраординар., від 1882 – ординар. проф. каф. рим. словесності, від 1893 – засл. проф.; водночас 1892–1915 – ординар. проф. перс. словесності Лазарев. ін-ту сх. мов (Москва); 1890–92 – проф. каф. класич. філології Новорос. ун-ту (Одеса). Голова Сх. (від 1887) та Слов'ян. (від 1892) комісій Моск. археол. т-ва, Комісії для редакції укр. перекладу Євангелія (від 1905), Комісії з видання творів О. Пушкіна (від 1906), Т-ва слов'ян. культури (від 1908), Комісії зі складання діалектол. карти Росії (від 1909). Чл. Копенгаґен. філол. та Угро-фін. (Фінляндія) т-в. Почес. чл. Ун-ту св. Володимира у Києві, Харків. та Новорос. ун-тів. Володів багатьма класич., європ. і сх. мовами, перекладав із них. Наук. дослідження: класична філологія, порівнял. мовознавство, слов'янознавство, сходознавство, історія літ-ри. Цікавився проблемами укр. культури, історії, мови, рішуче виступав проти рос. шовінізму у ставленні до укр. народу («К спору об украинской культуре» // «Украинская жизнь», 1912, № 2; «Об украинском национальном возрождении» // там само, 1913, № 1; «Украинцы и Австрия» // там само, № 2; «Украинский народ и украинский язык» // «Известия Общества славянской культуры», 1913, т. 2, кн. 1). Досліджував творчість Т. Шевченка («Памяти Т. Г. Шевченко» // «Утро России», 1911, № 6; «Шевченко среди поэтов славянства» // «Сборник, посвященный памяти Т. Г. Шевченко», Москва, 1912; «Тарас Григорьевич Шевченко (1814–1914): Его литературное и общественное значение» // «Русские ведомости», 1914, 25 февраля; вірш «Хулителям Шевченко» // «ЛНВ», 1914, № 2). Обстоював думку про віршов. будову «Слова о полку Ігоревім», опублікував його ритмізов. текст («“Слово о полку Игореве” (Исследование и текст)», С.-Петербург, 1909), здійснив аналіз тюркізмів у цій пам'ятці («Турецкие элементы в языке “Слова о полку Игореве”», С.-Петербург, 1904). Із П. Фортунатовим та О. Шахматовим ініціював підготовку доповіді-записки «Объ отмѣне стѣсненій малорусскаго пѣчатнаго слова» (1905), унаслідок чого низку обмежень у вживанні укр. мови було знято. 1906–07 спільно з О. Шахматовим запропонував кандидатуру І. Франка в дійсні чл. С.-Петербур. АН (уряд заборонив це обрання). Очолював Ювілейні ком-ти з відзначення 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка (1911) і 100-річчя від дня його народж. (1914). Брав участь у зборі коштів на пам'ятник йому у Києві. Захоплювався укр. театром («Привет малорусской труппе в Москве» // «Газета Гатцука», 1886, № 51). Наук. і громад. діяльність К. високо цінували в Україні, зокрема А. Кримський у ст. «Академік Ф. Є. Корш як українолюбець-українознавець» (1915), О. Лотоцький у мемуарах «Сторінки минулого» (Варшава, 1938), Д. Мордовець, С. Єфремов та ін.
Пр.: Способы относительного подчинения. Глава из сравнительного синтаксиса. Москва, 1877; Римская элегия и романтизм. Москва, 1899; О русском народном стихосложении. С.-Петербург, 1901; О русском правописании // Изв. Отдел. рус. языка и словесности Император. АН. С.-Петербург, 1902. Т. 7, кн. 1; Введение в науку о славянском стихосложении. С.-Петербург, 1906; До історії українського осьмискладового вірша // Зап. НТШ. 1910. Т. 96; Некоторые персидские этимологии. Москва, 1912; Дещо про вийстя вкраїнської народності // Зап. НТШ. 1914. Т. 117–118; Персидские лирики Х–ХV вв. Москва, 1916.
Літ.: Шахматов А. А. Федор Евгеньевич Корш: [Некролог] // Изв. Император. АН. Сер. 6. 1915. Т. 9, № 5; Павлюк М. В. Ф. Є. Корш // УМШ. 1956. № 1; Дмитриев Н. К. Федор Евгеньевич Корш. Москва, 1962; Тимошенко П. Д. Ф. Є. Корш і українська мова // Пит. історії культури слов'ян. К., 1963. Ч. 2; Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Минск, 1976. Т. 1; Баскаков Н. А., Баскаков Н. К. Академик Ф. Е. Корш в письмах современников. Москва, 1989; Професори О(Н)У.
М. Г. Железняк