Лерцоліт

ЛЕРЦОЛІ́Т (від назви р. Лер у Франції) — крупнокри­сталічна глибин­на магматична гірська порода сімейства перидотитів, складена олівіном (від 40 до 90 % маси породи) та ромбічним і моноклін­ним піроксенами (10–50 %; перший за­звичай кількісно пере­важає). Олівін у Л. здебільшого пред­ставлений високомагнезій. різновидом, ромбіч. піроксен — ен­статитом або бронзитом, мо­ноклін­ний — діопсидом. Як породотвір. мінерал у Л. інколи міститься гранат піропового складу, часто хромистий, а також слюда флогопіт. або магнезійно-біо­тит. складу та амфібол (див. амфіболіти); гол. акцесор. мінерал — магнезій. хромшпінелід. За мінерал. складом роз­­різняють Л. гранатовий, гранат-шпінелевий, плагіоклазовий, шпінелевий. Серед. хім. склад (у %): SiO₂ — 43,95; TiO₂ — 0,10; Al₂O₃ — 4,32; Fe₂O₃ — 2,20; FeO — 6,34; MnO — 0,19; MgO — 36,81; CaO — 3,57; Na₂O — 0,63; K₂O — 0,21; H₂O — 1,08; P₂O₅ — 0,10. Л. поширені в асоціації з ін. ультраосн. породами в складчастих областях; осн. компонент літо­­сфери нижче шару Мохоровичича. Прояви Л. установлено у Приазовʼї, Білокоровиц. (Житомир. обл.) і Шепетів. (Хмельн. обл.) ділянках на Волині.