Ковтун Валерій Петрович
КО́ВТУН Валерій Петрович (22. 10. 1944, м. Ясинувата Сталінської, нині Донецька обл. — 03. 02. 2005, Київ) — артист балету, балетмейстер, педагог. Чоловік Т. Таякіної. Доцент (1997). Народний артист СРСР (1978). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1986). Премія імені В. Ніжинського Французької академії танцю (1977). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Лауреат міжнародних конкурсів артистів балету у м. Варна (Болгарія, 1970, 3-я премія) та Москві (2-а премія), 10-го Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Берліні (обидва — 1973). Закінчив Київське хореографічне училище (1965; клас І. Булатової), Державний інститут театрального мистецтва (Москва, 1982; курс Р. Захарова). 1965–68 — соліст балету Харківського театру опери та балету імені М. Лисенка; 1968–85 — соліст балету, 1985–87 — головний балетмейстер Київського театру опери та балету імені Т. Шевченка; 1988–89 — балетмейстер Київконцерту; 1989–98 — головний балетмейстер Київського театру класичного балету, 1998–2005 — Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва, водночас 1994–2004 — головний балетмейстер і педагог трупи «Ballet International de Ochi» («Міжнародний балет Очі», м. Наґоя, Японія). За сумісництвом 1983–86, 1992–2003 — завідувач кафедри хореографії та пластичного виховання Київського інституту театрального мистецтва. Танець К. відзначався надзвичайно легкістю та віртуозністю, що не знала технічних перешкод, стилістичною чистотою, аристократичним благородством, поетичністю. Його романтичні герої захоплювали пристрасністю, глибиною і драматизмом почуттів. Був майстром дуетного танцю. В основі балетмейстерських робіт К. — класичний танець. Його постановки відзначалися масштабністю, яскравою образністю та поліфонічністю хореографічного мислення. У Київському театрі опери та балету імені Т. Шевченка здійснив постановки балетів «Спляча красуня» (1980), «Лускунчик» (1986; 1991 — у Сербській опері, м. Нови Сад та Художньо-спортивному ансамблі «Балет на льоду», Київ; 1992 — у Київському театрі класичного балету, 2003 — Словенській опері, м. Марибор), «Лебедине озеро» (1987; 1989 — у Київському театрі класичного балету, 1992 — Сербській, 1997 — Словенській операх, 2001 — Київському музичному театрі для дітей та юнацтва) П. Чайковського, «Баядерка» Л. Мінкуса (1985; 1995 — у Румунському (Бухарест), 2003 — Словенській операх), «Лілея» К. Данькевича (2003); у Київському театрі класичного балету — «Жізель» А. Адана (1990; 1994 — у «Міжнародному балеті Очі», 1999 — Словенській опері, 2000 — Київському музичному театрі для дітей та юнацтва), «Біла сюїта» (1990), «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського (1990; 1999 — у Словенській опері), «Болеро» М. Равеля (1992); у «Міжнародному балеті Очі» — «Коппелія» Л. Деліба (1994), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1995, 2001), «Корсар» А. Адана (1997), «Сомнамбула» на музику П. Чайковського (2004, також у Київському музичному театрі для дітей та юнацтва), «Паризькі веселощі» на музику Ж. Оффенбаха (2004); у Київському музичному театрі для дітей та юнацтва — «Бал у Штраусса» на музику Й. Штраусса, «Свято в Севільї» на музику Ж. Массне (обидві — 2000), «Петрик і Вовк» (1999), «Ромео і Джульєтта» (2002), «Попелюшка» (2004) на музику С. Прокофʼєва. Гастролював у багатьох країнах світу, зокрема в Португалії, Канаді, Франції, Італії, Іспанії, Німеччині, Данії, Швейцарії, Бельгії, Японії, Індії, Єгипті. Серед учнів — Т. Білецька, М. Білоцерківський, С. Бондур, К. Віновой, О. Горбач, Я. Гладких, Т. Голякова, І. Гордійчук, І. Дворовенко, Г. Жало, Є. Кайгородов, Д. Клявін, Д. Матвієнко, О. Філіпʼєва.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського), Дон Жуан («Камінний господар» В. Губаренка), Паріс («Лілея» К. Данькевича), Дафніс («Дафніс і Хлоя» М. Равеля), Зиґфрід, Дезіре, Принц («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Базіль («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Альберт («Жізель» А. Адана), Ромео, Принц («Ромео і Джульєтта», «Попелюшка» С. Прокоф’єва), Красс, Гармодій («Спартак» А. Хачатуряна), Ферхад («Легенда про любов» А. Мелікова), Джеймс («Сильфіда» Г. Левенсгольда), Вронський («Анна Кареніна» Р. Щедріна).
