КАРАГЕЗЯ́Н Раїса Альбертівна (27. 10. 1948, м. Горіс, Вірменія) — пере­кладачка. Дружина О. Божка. Член НСПУ (1988). Закін. геол. факультет Єреван. університету (1973), навч. у Єреван. консерваторії (1973–74). Працювала арт. хору Єреван. театру опери та балету ім. О. Спендіаряна (1971–73); інж. екс­педиції геол.-екон. дослідж. Міністерства геології УРСР (1976–78); у Київ. комітеті драматургів (1978–88); Комітеті у справах національностей України (1992). У перекл. К. вірм. мовою ви­йшли антологія сучас. укр. оповіда­н­ня «Древо життя» (1981), зб. укр. дит. примовок «Квітучий сад» (спів­автор), романи «Лебедина зграя» В. Земляка (обидва — 1982), «Євпраксія» П. Загребельного (1984), повісті й оповіда­н­ня «Смерть кавалера» Григора Тютюн­ника (1989), зб. «Українські народні казки» (1988; 2010), «Польські народні казки» (2006), повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, есе «Вічний рух» С. Параджанова (обидва — 2011; усі — Єреван). Пере­клала також окремі твори Ю. Яновського, О. Гончара, М. Стельмаха, Ю. Мушкетика, Б. Харчука, І. Чендея, В. Близнеця, Є. Гуцала, В. Дрозда, В. Шевчука, В. Яворівського, В. Шкляра, Є. Пашковського, О. Ульяненка та ін.