КА́ЛНИНЬ Людмила Едуардівна (Калнынь Людмила Эдуардовна; 26. 07. 1927, Москва — 11. 02. 2021, там само) — російський мово­знавець, славіст. Доктор філологічних наук (1976). Закінчила Московський педагогічний ін­ститут (1948). Від 1952 — в Ін­ституті словʼяно­знавства РАН (Москва), працювала головним науковим спів­робітником. Наукові дослідже­н­ня: синхрон­на та історична фонологія словʼянських мов, словʼянські діалекти у зі­ставному аспекті на фонемному і звуковому рівнях, структура складу у словʼянських мовах, теорія лінгвістичної гео­графії. Здійснила системну інтер­претацію українських діалектів на фонологічному рівні. Брала участь у під­готовці «Общеславянского лингвистического атласа. Серия фонетико-грам­матическая» (вып. 1, Бел­град, 1988; вып. 2а, Москва, 1990; вып. 2б, Вроцлав; Варшава; Краков, 1990; вып. 3, Варшава, 1994). Започаткувала ви­да­н­ня серії моно­графічних описів «Ис­следования по славянской диалектологии» (т. 1–14, Москва, 1992–2009; 1-й присвячено українським карпатським діалектам).