Кам’янка-Бузький район

КА́М’ЯНКА-БУ́ЗЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північній частині Львівської області. Межує з Сокал., Радехів., Жовків., Буським і Пустомитів. р-нами Львів. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 0,9 тис. км². Насел. 61 869 осіб (2001, складає 102,0 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Кам’янка-Бузька, смт Добротвір, Запитів, Новий Яричів, 74 сільс. насел. пункти. Лежить на Буго-Стирській рівнині. Поверхня — зандрова пологохвиляста низовина. Корисні копалини: торф, глина, пісок. Протікає Західний Буг, а також його притоки Думниця, Желдець, Кам’янка. Заг. пл. водного дзеркала 230 га. Ґрунти дернові підзолисті, карбонатні, лучні. У деревостої переважають сосна, береза, вільха, граб. Р-н має вигідне положення щодо транспорт. шляхів, які обумовили розгалужену та розвинуту інфраструктуру. Через К.-Б. р. проходять 2 автомагістралі заг.-держ. значення Львів–Київ і Львів–Луцьк, залізничні магістралі Львів. залізниці в напрямі Луцька та Ковеля. Пром-сть р-ну переважно спеціалізується на переробці с.-г. продукції. Розвинуті лісопереробна, деревопереробна, енергет. і легка галузі. Працюють Добротвірська теплова електростанція та ЗАТ «Галичина-Нова» (с. Ременів). Серед підприємств з іноз. інвестиціями — «Райтекс» (постіл. білизна), «Кроно Україна», «МП “Україна”», «Гангсо Україна», «Амбієнте Ферніче Україна» (усі — з виробництва та переробки деревини). С. госп-во К.-Б. р. спеціалізується на вирощуванні зерн. культур (ячмінь, пшениця), цукр. буряка та льону, на виробництві молока та м’яса. С.-г. виробництвом у р-ні займається 63 с.-г. підприємства, з них 17 мають площі посівів понад 100 га. У К.-Б. р. — 42 заг.-осв. школи, 40 дитсадків, 2 училища; 43 Нар. доми, 50 б-к, 3 дит. муз. школи з філією у смт Новий Яричів, Кам’янка-Бузький краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня, Новояричів. і Добротвір. дільничні лікарні, 70 амлубаторій і фельдшер.-акушер. пунктів; ДЮСШ; відділ. 7-ми банків. Виходить рай. г. «Життя і слово». Функціонує 225 клуб. формувань, з них 17 мають почесні звання «народний» і «зразковий». Традиц. став рай. фестиваль духов. пісні «Слава во всевишніх Богу». Пам’ятки архітектури: церква св. Юрія (1759), костел св. Ядвіги (18 ст.) у с. Батятичі, костел Воздвиження Хреста у с. Велике Колодно (1932), церква Непороч. зачаття Пресвятої Богородиці з дзвіницею у с. Вислобоки (1762), церква св. Микити у с. Дернів (1666), каплиця св. Дмитрія у смт Добротвір (1750), каплиця-ротонда у с. Новий Став (1600), костел Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Тадані (1655–1734), церква Успіння Богородиці з дзвіницею у с. Тишиця (1881). Побл. смт Добротвір на місці криївки УПА встановлено мемор. комплекс. Серед видат. уродженців — Герой України, нар. арт. УРСР, академік АМУ, хореограф М. Вантух (с. Великосілки); академік АН УРСР, літературознавець В. Щурат (с. Вислобоки); письменник, перекладач А. Содомора (с. Вирів).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю