Кам’янка-Бузький район
КА́МʼЯНКА-БУ́ЗЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Львівської області. Межує з Сокальськими, Радехівськими, Жовківськими, Буським і Пустомитівським районами Львівської області. Утворився 1940. Від червня 1941 до липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. До середини 1950-х років діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 0,9 тисячі км2. Населення 61 869 осіб (2001, складає 102,0 % до 1989), переважно українці. У складі району — м. Камʼянка-Бузька, смт Добротвір, Запитів, Новий Яричів, 74 сільських населені пункти. Лежить на Буго-Стирській рівнині. Поверхня — зандрова пологохвиляста низовина. Корисні копалини: торф, глина, пісок. Протікає Західний Буг, а також його притоки Думниця, Желдець, Камʼянка. Загальна площа водного дзеркала 230 га. Ґрунти дернові підзолисті, карбонатні, лучні. У деревостої переважають сосна, береза, вільха, граб. Район має вигідне положення щодо транспортних шляхів, які обумовили розгалужену та розвинуту інфраструктуру. Через К.-Б. р. проходять 2 автомагістралі загальнодержавного значення Львів–Київ і Львів–Луцьк, залізничні магістралі Львівської залізниці в напрямі Луцька та Ковеля. Промисловість району переважно спеціалізується на переробці сільськогосподарської продукції. Розвинуті лісопереробна, деревопереробна, енергетична і легка галузі. Працюють Добротвірська теплова електростанція та ЗАТ «Галичина-Нова» (с. Ременів). Серед підприємств з іноземними інвестиціями — «Райтекс» (постільна білизна), «Кроно Україна», «МП “Україна”», «Гангсо Україна», «Амбієнте Ферніче Україна» (усі — з виробництва та переробки деревини). Сільське господарство К.-Б. р. спеціалізується на вирощуванні зернових культур (ячмінь, пшениця), цукрового буряка та льону, на виробництві молока та мʼяса. Сільськогосподарським виробництвом у районі займається 63 сільськогосподарські підприємства, з них 17 мають площі посівів понад 100 га. У К.-Б. р. — 42 загальноосвітні школи, 40 дитсадків, 2 училища; 43 Народні доми, 50 бібліотек, 3 дитячі музичні школи з філією у смт Новий Яричів, Камʼянка-Бузький краєзнавчий музей; центральна районна лікарня, Новояричівська і Добротвірська дільничні лікарні, 70 амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів; ДЮСШ; відділення 7-ми банків. Виходить районна газета «Життя і слово». Функціонує 225 клубних формувань, з них 17 мають почесні звання «народний» і «зразковий». Традиційний став районний фестиваль духовної пісні «Слава во всевишніх Богу». Памʼятки архітектури: церква св. Юрія (1759), костел св. Ядвіги (18 ст.) у с. Батятичі, костел Воздвиження Хреста у с. Велике Колодно (1932), церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці з дзвіницею у с. Вислобоки (1762), церква св. Микити у с. Дернів (1666), каплиця св. Дмитрія у смт Добротвір (1750), каплиця-ротонда у с. Новий Став (1600), костел Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Тадані (1655–1734), церква Успіння Богородиці з дзвіницею у с. Тишиця (1881). Поблизу смт Добротвір на місці криївки УПА встановлено меморіальний комплекс. Серед видатних уродженців — Герой України, народний артист УРСР, академік АМУ, хореограф М. Вантух (с. Великосілки); академік АН УРСР, літературознавець В. Щурат (с. Вислобоки); письменник, перекладач А. Содомора (с. Вирів).


