Каховка

КАХО́ВКА — місто обласного значення Херсонської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Каховського водосховища), за 90 км від обл. центру та за 10 км від залізнич. ст. Каховка. Площа 15,9 км². Насел. 38 238 осіб (2001, складає 89,1 % до 1989), переважно українці. Річк. порт. У околицях К. знайдено залишки поселень та поховань доби пізньої бронзи, а також скіф. поселення, кам’яні баби кочівників 11–13 ст. 1504–1695 побл. сучас. К. існувала турец. фортеця Іслам-Кермен, яка у комплексі з ін. укріпленнями забезпечувала контроль над гирлом Дніпра та тамтеш. переправою. Її неодноразово штурмували запороз. козаки — на чолі з Д. Вишневецьким (1556), Б. Ружинським (1576), М. Дорошенком (1628), І. Сірком (1660, 1671, 1672 і 1673). Фортецю зруйнували рос.-укр. війська під час Дніпров. походу 1695. У 1771 на цьому місці побудовано Шагингирейське укріплення. К. вперше згадується у писем. джерелах 1791. Назва міста походить від прізвища генерала М. Каховського. Засн. як слобода полковником Д. Овсянико-Куликовським, рід якого надовго осів у цих місцях. До 1796 К. входила до складу Таврій. обл., від 1797 — Новорос. губ. Від 1840 — містечко. Від 1861 — волос. центр Дніпров. пов. Таврій. губ. К. була одним із центрів чумац. промислу. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. — важливий торг. центр Пд. України. Два щоріч. кахов. ярмарки мали найбільший у Таврії товарообіг. Сюди приїздили управителі та прикажчики з маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових, щоб найняти працівників для с.-г. робіт (кахов. «людський ярмарок» описано Г. Успенським і О. Гончаром). 1884 відкрито 2-класне нар. училище, згодом — жін. і чол. гімназії та 3 громад. б-ки. На поч. 20 ст. працювали с.-г. машин, пивовар., горілчаний, лісопил. заводи, 2 парових млини, колісна майстерня, ф-ка безалкогол. напоїв, електростанція. За часів Визв. змагань 1917–21 К. опинилася в зоні селян. повстан. рухів. Від 1919 — місто Херсон. губ. У серпні–жовтні 1920 на Кахов. плацдармі відбувалися кровопролитні бої між більшов. і врангелів. військами. З цими подіями пов’язані імена більшов. воєначальників М. Фрунзе, В. Блюхера, Д. Карбишева, лідерів білого руху П. Врангеля, О. Кутепова. Від 1923 — райцентр. 1923–30 — у складі Херсон. округи, від 1932 — Одес., від 1944 — Херсон. обл. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. У серпні 1941 — зона актив. бойових дій між рад. і нім. військами. Від 1 вересня 1941 до 2 листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяв Рух Опору. 1897 у К. мешкало бл. 1,2 тис., 1939 — 12,6 тис., 1959 — 19,1 тис., 1979 — 38,7 тис. осіб. У 1-й пол. 1950-х рр. створ. Кахов. водосховище (побл. м. Нова Каховка — Каховська ГЕС ім. П. Непорожнього). Від 1972 — місто обл. значення. Гол. підприємства: ВАТи — «Каховський завод електрозварювального устаткування», «Каховський експериментальний механічний завод», «Каховський ремонтно-механічний завод “Сільгоспагрегат”»; ЗАТ «Чумак», Кахов. філія ЗАТ «Каргілл» (олійно-екстракц. завод), колективне підприємство «Кахов. ремонтно-монтаж. комбінат», ТОВ «Петропласт». 2008–09 Микол. підприємство «Судносервіс» спорудило в місті потуж. елеватор для зберігання зерн. і олій. культур. У К. — 6 заг.-осв. шкіл, г-зія, середня вечірня школа, профес. ліцей сфери послуг, тех. школа, Центр дит. творчості, станція юних техніків, станція юних натуралістів, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, ДЮСШ, 10 дитсадків; Палац культури, 2 б-ки, школа мистецтв, кінотеатр ім. В. Блюхера, Каховський історичний музей; центр. рай. лікарня; відділ. 11-ти банків. Є парк культури та відпочинку. Виходить г. «Каховська зоря». У К. 6 аматор. колективів мають звання «народний», 5 — «зразковий». Тут проходять Всеукр. хореогр. фестиваль «Верховинця степова криниця», Всеукр. байк-рок- фестиваль «Тачанка», обл. конкурси «Театральна весна» та «Танцювальні сезони», обл. виставка декор.-ужитк. мистецтва «Каховський ярмарок». 1992–2006, 2008 проводили Міжнар. муз. фестиваль «Таврійські ігри». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, 10 — протестантських (євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови). Особливе місце займає знаковий пам’ятник рад. епохи на честь кіннотників, які брали участь 1920 у боях на Кахов. плацдармі, «Легендарна тачанка» (скульптори Ю. Лоховинін, Л. Михайльонок, Л. Родіонов, арх. Є. Полторацький, 1967). Встановлено погруддя О. Пушкіна (1937), пам’ятники «Дівчина в шинелі» (скульптори Ф. Согоян, А. Аветисян, арх. С. Миргородський, В. Горбенко, 1983), М. Фрунзе (1957), В. Блюхеру (1967), Г. Орджонікідзе, М. Островському (обидва — 1974). Серед видат. уродженців — літературознавець, мовознавець, почес. академік С.-Петербур. АН Д. Овсянико-Куликовський, правознавець Є. Алісов, лікар-рентґенолог О. Балабан, лікар-уролог Я. Войташевський, лікар-отоларинголог О. Циганов, фахівець у галузі електрич. машин і апаратів Е. Чехет, фахівець у галузі біохімії зерна та зернознавства В. Яковенко; художник, письменник М. Жук, поет, публіцист В. Зленко, поет, перекладач Є. Фомін; художник К. Клюк; актриса, нар. арт УРСР Ф. Гаєнко, композитор, диригент, нар. арт. Вірм. РСР О. Спендіаров; спортсмени В. Вірчис (бокс), О. Корчмид (стрибки з жердиною). Поет М. Свєтлов і композитор І. Дунаєвський написали до к/ф «Три товариші» (1935, кіностудія «Ленфільм», реж. С. Тимошенко) «Пісню про Каховку». У К. жили та працювали Герої Рад. Союзу Я. Бабенко та Т. Пирогов.

Розмір шрифту

Каховка

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю