КВІ́ТКА Дмитро Костянтинович (? — 15(27). 01. 1909, Полтава) — громадський діяч. Походив із дворян Полтавської губернії. Закінчив Полтавський кадетський корпус (1854), на­вчався у Костянтинівському кадетському корпусі у Санкт-Петербурзі, де роз­почав військову службу. Закінчив Михайлівську артилерійську академію (1860), продовжив військову службу в Санкт-Петербурзькому та Київському арсеналах (1860–63). Від 1863 — у від­ставці. Мешкав на Полтавщині. 1871–77 — член Полтавської губернської земської управи; від 1878 — голова Лубенської земської управи; 1883–1905 та 1907–09 очолював Полтавське від­діле­н­ня Селянського банку, водночас від 1885 — Дворянського банку. Віце-президент (1882–87), президент (1887–1906) Полтавського сільськогосподарського товариства, редактор його журналу «Хуторянин» (1896–1906). Ініціював від­кри­т­тя в Полтавській губернії низки шкіл: садівництва, городництва, тютюн­ництва, хмелярства та лікарських рослин, бджільництва; сприяв організації мережі метеорологічних спо­стережних пунктів. Брав участь у створен­ні 1881 Полтавського дослідного поля (нині Полтавський ін­ститут агро­промислового виробництва НААНУ); 1895 був фундатором та попечителем Полтавської школи садівництва і городництва (нині Аграрно-економічний коледж Полтавської аграрної академії). Започаткував газету «Рус­ская правда» (1906). Власним коштом видав пере­клад моно­графії доктора Гамберґа «О влиянии лесов на климат Швеции» (П., 1894). Організував збір коштів для встановле­н­ня памʼятника на могилі Т. Шевченка. Імʼям К. на­звано провулок у Полтаві.