КЕ́ЛДИШ Всеволод Михайлович (13(25). 06. 1878, м. Владикавказ, Росія — 19. 11. 1965, Москва) — фахівець у галузі будівельних кон­струкцій. Син Михайла, батько Мстислава та Георгія Келдишів. Генерал-майор інженерно-технічної служби (1943). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1944). Дійсний член Академії будівництва і архітектури СРСР (1956). Державні нагороди СРСР. Дитинство та юність минули в Одесі. Закінчив Ризький політехнічний ін­ститут (1902). Від­тоді працював на будівництві інженерних споруд на залізницях. Від 1910 — адʼюнкт-професор Ризького політехнічного ін­ституту. 1915 пере­їхав у Москву. Від 1918 — професор низки будівельних і військових вищих на­вчальних закладів (від 1936 — Військово-інженерної академії імені В. Куйбишева). Брав участь у проектуван­ні й екс­пертизі великих будівництв СРСР, зокрема Дні­прогесу (Запоріж­жя), Дні­провського алюмінієвого заводу (нині Запорізький алюмінієвий комбінат), Кримської вітро­електро­станції, ка­налу імені Москви, Московського метрополітену, мостів через Москву-ріку, Балахнінського паперового комбінату (нині Нижньогородська обл., РФ). Керував роз­робле­н­ням перших радянських будівельних норм і правил. Один з основоположників методу роз­рахунку будівельних кон­струкцій за граничним станом.