Келдиш Михайло Хомич
КЕ́ЛДИШ Михайло Хомич (09(21). 01. 1839, Варшава — 1920, Крим) — військовий лікар. Батько Всеволода, дід Мстислава та Георгія Келдишів. Доктор медицини (1870). Закінчив Волинську духовну семінарію в Кременці (нині Тернопільська обл., 1859), навчався у Варшавській медико-хірургічній академії, закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі (1863). Працював військовим лікарем, зокрема в 1-му військово-сухопутному шпиталі в Санкт-Петербурзі та 1-му Кавказькому військово-тимчасовому шпиталі. 1879 брав участь у 1-й Ахалтекинській експедиції. Здійснив медико-топографічний опис Закаспійського краю, а також висвітлив санітарний стан військ. 1886–94 — головний лікар Одеського військового шпиталю, обстоював необхідність його розширення. 1892 організував в Одесі при Касперівській громаді сестер милосердя Російського товариства Червоного хреста амбулаторію, яку очолював до 1894. Заступник голови Товариства одеських лікарів (1893–94); згодом — військово-медичний інспектор військового округу (до 1904). Наукові дослідження з клінічної медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Результаты подкожных впрыскиваний хинина в кавказских болотных лихорадках. С.-Петербург, 1870; Цинга в Закаспийском крае // Военно-мед. журн. 1882. Т. 145, отд. 3, кн. 9, 10; Из хирургической практики в ахалтекинском отряде в 1879 г. // Там само. Кн. 10; О передаче сапа от человека к человеку и о сущности сапного контагия // Там само. 1886. Т. 156, отд. 7, № 6; Случай Thomsen’ской болезни // Южно-рус. мед. газ. 1893. № 15.
- Державний архів
- Рос. гос. военно-истор. арх. Ф. 316, оп. 38, д. 79; оп. 63, д. 3028.