Келлер Ґеорґ-Зиґмунд

КЕ́Л­ЛЕР Ґеорґ-Зиґмунд (Keller Georg Siegmund; 05. 03. 1887, м. Штут­тґарт, Німеч­чина — 1961) — німецький мово­знавець. Чоловік Г. Чикаленко-Кел­лер. 1907–08 навч. у торг. школі у Лозан­ні (Швейцарія, 1910 здобув ступ. бакалавра), 1910–13 — в Единбур. університеті (ступ. магістра мистецтв). Мешкав у м. Кіль (Німеч­чина). 1914 проживав в Україні, у маєтку тестя Є. Чикаленка у с. Кононівка (нині Драбів. р-ну Черкас. обл.). Також із дослідн. метою від­відав Київ, Полтаву, Херсон. 1914–15 удосконалював славіст. зна­н­ня у Вологді; 1917–18 викладав франц. та англ. мови у Гірн. ін­ституті в Єкатеринбурзі (обидва — нині РФ). 1919 повернувся до Німеч­чини. 1921 захистив доктор. дис. у Кільс. університеті, від­тоді викладав у ньому рос. мову (до 1940). Член кураторії Укр. наук. ін­ституту у Берліні (1926–34). Від 1940 — директор та кер. славіст. сектору Бавар. держ. б-ки у Мюнхені. Від 1947 — у Вюрцбур. університеті: дир. університет. б-ки, від 1951 — проф. славістики. Автор пр. «Das Asyndeton in den balto-slavischen Sprachen» («Асиндетон у балто-словʼянських мовах», Гайдельберґ, 1922). Цікавився укр. народнопоет. творчістю.

Завантажити статтю