Кепрок

КЕПРО́К (від англ. cap — шапка, верхівка, покришка та rock — гірська порода, камінь) — водонепроникна покрівля соляного купола (штоку, діапіру), складена ангідритами, гіпсами, вапняками, глинами, брекчіями. Потуж. до 300 м і більше, часто зонал. будови. Утворюється внаслідок вилуговування верх. частини соляної структури у зоні вивітрювання та впливу інфільтрац. вод. З породами К. можуть бути пов’язані прояви та поклади сірки, нафти, асфальту. На поверхні К. часто розвиваються явища карсту: просадки, лійки, провали, карст. озера. В Україні численні К. знаходяться на соляних діапірах Дніпров.-Донец. западини та Закарпат. прогину. У зарубіж. літературі термін також вживається для позначення покриття з осад. порід (переважно пісковиків) над вугіл., нафт. або газовими покладами.

Завантажити статтю