КАЗАНЕ́ЦЬ Іван Па­влович (12. 10. 1918, с. Лоцманська Камʼянка Катеринославської. пов. Катеринославської губ., нині у складі Дні­пропетровська — 15. 02. 2013, Москва) — партійний і радянський діяч. Державні нагороди СРСР. На­вчався у Дні­пропетровському індустріальному технікумі (1933–37). Від­тоді працював на Кемеровському металургійному комбінаті (РФ); після закінче­н­ня Сибірського металургійного ін­ституту (м. Сталінськ, нині Новокузнецьк Кемеровської обл., 1944) — на Єнакіївському металургійному заводі (Сталінська, нині Донецька обл.); від 1951 — на партійній роботі у Сталінській обл., зокрема 1953–60 — 1-й секретар обкому партії; 1960–63 — 2-й секретар ЦК КПУ; 1963–65 — голова РМ УРСР; 1965–85 — міністр чорної металургії СРСР. Від 1985 — персональний пенсіонер. 1960 серед інших під­писав зверне­н­ня ЦК КПУ до ЦК КПРС з проха­н­ням з нагоди 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка роз­глянути пита­н­ня про пере­да­н­ня Державного музею Т. Шевченка у Києві картин, малюнків, рукописів та авто­графів поета, що зберігаються в установах та музеях міст РФ. 1961 очолював комісію із роз­слідува­н­ня причин куренівської трагедії у Києві. Автор праць «Черная метал­лургия на рубеже новой пятилетки» (1971), «Черная метал­лургия в девятой пятилетке» (1972), «О черной метал­лургии США» (1975; усі — Москва).