Іноземці

Визначення і загальна характеристика

ІНОЗЕ́МЦІ — особи, які пере­бувають на території певної держави, не маючи її громадянства. У країні пере­бува­н­ня І. встановлюють нац. режим, режим найбільшого сприя­н­ня, спец. режим (для перед­бач. законами або між­нар. угодами категорій іноз. громадян). Спец. режим надають пере­важно главам та працівникам дипломат. і консул. пред­ставництв, ін. особам, які користуються від­повід. привілеями та імунітетами. Правовий статус І. на території України регламентовано її Кон­ституцією і Законом «Про правовий статус іноземців» (1994). За цими актами І. ви­знають осіб, які мають громадянство іноз. держав і не є громадянами України, та осіб без громадянства (не мають громадянства жодної з держав; див. також Безгромадянство). І. можуть у встановленому порядку ім­мігрувати в Україну для по­стій. прожива­н­ня або з метою праце­влаштува­н­ня (на певний період) і тимчасово пере­бувати на її території. В Україні І. мають такі самі права та свободи й, від­повід­но, такі ж обовʼязки, як і громадяни України, окрім політ. та окремих екон. і культур. прав, свобод, обовʼязків, перед­бачених Кон­ституцією, законами України, між­нар. договорами. І. в Україні рівні перед законом незалежно від походже­н­ня, соц. і майн. стану, расової та нац. приналежності, статі, мови, ставле­н­ня до релігії, роду і характеру занять та ін. об­ставин. Від­повід­но до Закону «Про правовий статус іноземців» вони мають права на інвестиц. та під­приємниц. діяльність, працю, від­починок, освіту, охорону здоровʼя, соц. захист, житло, майн. та особисті немайн. права, користува­н­ня досягне­н­нями культури, участь в обʼ­єд­на­н­нях громадян, свободу совісті, пере­сува­н­ня на території України, вибір місця прожива­н­ня тощо. Якщо іноз. державою встановлено обмеже­н­ня щодо реалізації прав і свобод громадянами України, КМ України може прийняти від­повід­не ріше­н­ня стосовно порядку здійсне­н­ня прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Для захисту своїх прав і свобод І. можуть звертатися до суду та ін. держ. органів. У судочинстві вони користуються такими ж процесуал. правами, що й громадяни України. І. не можуть обиратися і бути обраними до органів держ. влади та місц. самоврядува­н­ня, брати участь у референдумах, на них не поширено заг. військ. обовʼязок. Законом врегульовано пита­н­ня вʼ­їзду в Україну І. та їхнього ви­їзду, зокрема встановлено, що І. можуть вʼ­їжджати в Україну за дійс. нац. паспортами або документами, що їх замінюють, і повин­ні отримати у встановленому порядку вʼїзну візу, якщо інше не перед­бачено законодавством України (див. Без­візовий вʼїзд, Виїзд з України і вʼїзд в Україну). Реалізація І. своїх прав і свобод не повин­на завдавати шкоди нац. інтересам України, правам, свободам, закон. інтересам її громадян та ін. осіб, які проживають в Україні. І. зобовʼязані поважати та дотримуватися Кон­ституції і законів України, шанувати традиції та звичаї її народу. За поруше­н­ня І. встановленого порядку пере­бува­н­ня (прожива­н­ня без документів на право прожива­н­ня або за недійс. документами; недотрима­н­ня порядку реєстрації чи пере­сува­н­ня, вибору місця прожива­н­ня, праце­влаштува­н­ня; ухиля­н­ня від ви­їзду після закін. терміну пере­бува­н­ня, поруше­н­ня правил транзит. про­їзду через тер. України) до них за­стосовують заходи, перед­бачені законодавством. Правові статуси іноз. громадян та осіб без громадянства в Україні різняться. Для остан­ніх існують деякі обмеже­н­ня. Є певні від­мін­ності й щодо правил поведінки та пере­сува­н­ня вказаних категорій осіб територією України.

В. Ф. Погорілко , Ю. І. Римаренко

Завантажити статтю