ІНОЗЕ́МЦІ — особи, які пере­бувають на території певної держави, не маючи її громадянства. У країні пере­бува­н­ня іноземців встановлюють національний режим, режим найбільшого сприя­н­ня, спеціальний режим (для перед­бачених законами або між­народними угодами категорій іноземних громадян). Спеціальний режим надають пере­важно главам та працівникам дипломатичних і консульських пред­ставництв, іншим особам, які користуються від­повід­ними привілеями та імунітетами. Правовий статус іноземців на території України регламентовано її Кон­ституцією і Законом «Про правовий статус іноземців» (1994). За цими актами іноземців ви­знають осіб, які мають громадянство іноземних держав і не є громадянами України, та осіб без громадянства (не мають громадянства жодної з держав; див. також Безгромадянство). Іноземці можуть у встановленому порядку ім­мігрувати в Україну для по­стійного прожива­н­ня або з метою праце­влаштува­н­ня (на певний період) і тимчасово пере­бувати на її території. В Україні іноземці мають такі самі права та свободи й, від­повід­но, такі ж обовʼязки, як і громадяни України, окрім політичних та окремих економічних і культурних прав, свобод, обовʼязків, перед­бачених Кон­ституцією, законами України, між­народними договорами. Іноземці в Україні рівні перед законом незалежно від походже­н­ня, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, ставле­н­ня до релігії, роду і характеру занять та інших об­ставин. Від­повід­но до Закону «Про правовий статус іноземців» вони мають права на інвестиційну та під­приємницьку діяльність, працю, від­починок, освіту, охорону здоровʼя, соціальний захист, житло, майнові та особисті немайнові права, користува­н­ня досягне­н­нями культури, участь в обʼ­єд­на­н­нях громадян, свободу совісті, пере­сува­н­ня на території України, вибір місця прожива­н­ня тощо. Якщо іноземною державою встановлено обмеже­н­ня щодо реалізації прав і свобод громадянами України, КМ України може прийняти від­повід­не ріше­н­ня стосовно порядку здійсне­н­ня прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Для захисту своїх прав і свобод іноземці можуть звертатися до суду та інших державних органів. У судочинстві вони користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України. Іноземці не можуть обиратися і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядува­н­ня, брати участь у референдумах, на них не поширено загальний військовий обовʼязок. Законом врегульовано пита­н­ня вʼ­їзду в Україну іноземців та їхнього ви­їзду, зокрема встановлено, що іноземці можуть вʼ­їжджати в Україну за дійсними національними паспортами або документами, що їх замінюють, і повин­ні отримати у встановленому порядку вʼїзну візу, якщо інше не перед­бачено законодавством України (див. Без­візовий вʼїзд, Виїзд з України і вʼїзд в Україну). Реалізація іноземцями своїх прав і свобод не повин­на завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам, закон­ним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці зобовʼязані поважати та дотримуватися Кон­ституції і законів України, шанувати традиції та звичаї її народу. За поруше­н­ня іноземцями встановленого порядку пере­бува­н­ня (прожива­н­ня без документів на право прожива­н­ня або за недійсними документами; недотрима­н­ня порядку реєстрації чи пере­сува­н­ня, вибору місця прожива­н­ня, праце­влаштува­н­ня; ухиля­н­ня від ви­їзду після закінче­н­ня терміну пере­бува­н­ня, поруше­н­ня правил транзитного про­їзду через територію України) до них за­стосовують заходи, перед­бачені законодавством. Правові статуси іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні різняться. Для остан­ніх існують деякі обмеже­н­ня. Є певні від­мін­ності й щодо правил поведінки та пере­сува­н­ня вказаних категорій осіб територією України.