ІПА́ТОВА Ольга Михайлівна (Іпатава Вольга Міхайлаўна; 01. 01. 1945, смт Мир Корелицького р-ну Гродненської обл., Білорусь) — білоруська письмен­ниця. Член Союзу письмен­ників Білорусі (1970). Закінчила Білоруський університет (Мінськ, 1967), Літературний ін­ститут (Москва, 1978). Працювала у редакції газети «Літаратура і мастацтва» (1970–73), «Чырвоная змена» (1973–79); головний редактор літературно-драматичних про­грам Білоруського телебаче­н­ня (1985–89); у редакції журналу «Спадчына» (1989–91); тижневика «Культура» (1991–96). Авторка збірки поезій «Раніца» (1969), «Ліпеньскія навальніцы» (1973), «Парасткі» (1976); повістей та оповідань «Вецер над стромай» (1977), «Двац­цаць хвілін з Немезідай» (1981), «Перакат» (1984), «Агонь у жылах крэменю», «Чорная княгіня», «За морам Хвалынскім» (усі — 1989), трилогії «Альгердава дзіда» (2002). У творчості порушує складні морально-етичні про­блеми, пита­н­ня патріотизму, пошуку молод­дю свого при­значе­н­ня в житті. Опрацьовує також історичну тематику, зокрема повість «Прадслава» (1971) — про освітню діячку доби Київської Русі Єфросинію Полоцьку. Пере­кладає з української (зокрема оповіда­н­ня Марка Вовчка, вірші І. Драча опубл. у зб. «Ад круч дня­проўскіх», Мінск, 1984), литовської, російської, узбецької, вірменської мов. Українською мовою окремі твори І. пере­клали П. Засенко, А. Кулінич, А. Осипчук.