IRO

IRO (від англ. International Refugee Organization — Міжнародна організація у справах біженців). Засн. 1946 при ООН з метою сприяти в облаштуванні та репатріації до ін. країн політ. емігрантів і переміщ. осіб. До цього відповідні функції виконували Адміністрація ООН для допомоги і відбудови та Міжнар. комітет для втікачів. Угоду про створення підписали представники 18-ти країн. СРСР та УРСР, а також центр.- і сх.-європ. держави, що перебували під рад. впливом, відмовилися підтримувати діяльність І., оскільки їй підпорядк. табори Ді-Пі, де мешкали біженці та політ. емігранти переважно з цих країн. Багато українців проживало у Бльомберзі, Гайденау, а також у містах Авґсбурґ, Ашаффенбурґ, Байройт, Берхтесґаден, Білефельд, Ганновер, Дармштадт, Зальцбурґ, Міттенвальд, Мюнхен, Реґенсбурґ, Ріміні. Загалом І. опікувалася бл. 1,6 млн осіб, зокрема бл. 200 тис. українців. Ліквідована 1951 у зв’язку з організацією Упр. верхов. комісара ООН у справах біженців.

Завантажити статтю