ІСТПА́РТ — комісія з ви­вче­н­ня історії комуністичної партії. Основне зав­да­н­ням І. було збира­н­ня й ви­да­н­ня матеріалів з історії комуністичної партії, революційного руху, російських революцій та воєн­них дій 1918–20. Перша така комісія створена 1920 у Москві (Центральна І.) при Державному видавництві (згодом при Наркомосі РСФРР). 1921 її пере­ведено до ЦК РКП(б) на правах від­ділу. Центральний І. видавав журнал «Пролетарская революция» (1921–41) та «Бюл­летень Истпарта», науково-довід­кову літературу. 1928 І. ЦК РКП(б) обʼ­єд­нано з Ін­ститутом В. Леніна при ЦК ВКП(б). Всеукраїнська І. створена 1921 у Харкові при Наркомосі УСРР. Від березня 1922 під­порядковано (на правах від­ділу) ЦК КП(б)У, 1929 реорганізовано у Ін­ститут історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У (згодом Ін­ститут історії партії при ЦК КПУ, нині Політичних і етнонаціональних досліджень Ін­ститут НАНУ). Від 1934 знаходився у Києві. І. в Україні очолювали М. Скрипник (1921–23) та М. Іванов (від 1923); члени колегії були Г. Петровський, С. Косіор, М. Попов. На місцях утворено губернські (окружні, а від 1932 — обласні) від­діли І., групи учасників революційного руху, групи сприя­н­ня істпартівській роботі тощо. 1921 створено Центральний архів революції в Харкові, а також його місцеві історико-революційні від­діли, що поклало початок Центрального та обласного партійним архівам. 1939 місцеві (обласні) І. уві­йшли до складу партійних архівів обкомів КП(б)У. Колишній Партійний архів пере­йменовано у Архів громадських обʼ­єд­нань України Центральний державний. І. ЦК КП(б)У видавав «Літопис революції» (1922–33), друкував збірники документів і матеріалів, мемуарну літературу, моно­графії.