ЗАМГЛА́Й — болотна система у Ріпкинському і Городнянському ра­йонах Чернігівської області, на межиріч­чі Дніпра і Десни. Загальна площа близько 10 тис. га, зокрема з торфовим покладом — 8,3 тис. га (одна з найбільших в Україні болотних систем). Виділяють болота: Паристе, Пів­нічно-Західне, Центральне Замглай та Пів­ден­не З. Центральне Замглай лежить на вододілі, його абсолютна висота 120 м. Пів­нічно-Західне Замглай дренується р. Вир, Пів­ден­не — р. З. У природному стані рослин­ний покрив Замглаю складався з осоково-гіпнових ценозів у комплексі з чагарниками та вільшняками. Внаслідок проведе­н­ня меліорації рослин­ність масиву транс­формувалася. Болотні угрупова­н­ня збереглися у найзволоженіших місцях, на під­вище­н­нях сформувалися торфʼянисті луки і похідні рідколісні угрупова­н­ня з пере­важа­н­ням берези. Частина масиву зайнята агроценозами. Пере­січна глибина торфового покладу на Заході 1,6 м, максимальна — 6 м, на Паристому болоті від­повід­но 1,3 м та 7,8 м. Вид покладу пере­важно багатошарово-драговин­ний з шарами осоково-гіпнового, осокового та очеретяного торфів, подекуди трапляється лісодраговин­ний поклад з шаром вільхового торфу. Центральну частину Замглаю використовують для видобува­н­ня торфу, пів­нічно-західну — як пасовища та сіножаті.