Запорізький національний технічний університет
ЗАПОРІ́ЗЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців інженерно-технічного профілю. Засновано 1900 у м. Олександрівськ (нині Запоріжжя) як технічне училище, 1920–30 — індустріальний технікум, 1930–44 і 1947–55 — інститут сільськогосподарського машинобудування, 1944–47 — автомеханічний інститут, 1955–94 — машинобудівний інститут, від 1994 — технічний університет, від 2001 — національний. Нині у його структурі діють Інститути: машинобудівний (факультети — машинобудівний і транспортний), фізико-технічний (факультети — інженерно-фізичний, електротехнічний), інформатики та радіоелектроніки (факультети — радіоприладобудівний, інформатики та обчислювальної техніки), економіко-гуманітарний (факультети — економіки та управління, гуманітарний), безперервної освіти (факультети — довузівської підготовки, післядипломної освіти, дистанційної освіти), управління і права (факультети — міжнародного туризму та управління, гуманітарно-правовий, управління фізичною культурою та спортом). Загальна кількість студентів — понад 13 тис. осіб. Навчально-виховний процес забезпечують 670 викладачів (50 докторів наук, професорів, 335 кандидатів наук, доцент). Серед відомих науковців — С. Бєліков, Ю. Внуков, О. Качан, А. Коваль, В. Луньов, В. Попов, Ю. Шульте. Наукові дослідження: новітні ресурсоощадні технології в енергетиці, промисловості й АПК; компʼютерні засоби інформатизації суспільства; нові речовини й матеріали; охорона довкілля. Виходять журнали «Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні», «Електротехніка та електроенергетика», «Радіоелектроніка. Інформатика. Управління», «Вісник двигунобудування». Соціальна база: 9 навчально-лабораторних корпусів, 4 гуртожитки, медичний центр, спорткомплекс. Перший ректор — Д. Поддерьогін (1900–18), від 1997 — С. Бєліков.