ЗДЗЯ́РСЬКИЙ Станіслав (Zdziarski Stanisław; 17. 11. 1878, Тернопіль — 02. 12. 1928, Варшава) — польський славіст, історик літератури, фольклорист. Навч. у Львові. 1905–14 — доцент С.-Петербур. університету. 1915–16 увʼязн. австр. владою. 1918 повернувся до Львова. Істор.-літ. праці З. повʼяз. пере­важно із творчістю т. зв. укр. школи у польс. літ-рі: нариси «Maurycy Gosławski» (Petersburg, 1898), «Seweryn Goszczyński» (Warszawa, 1899), велика біогр. студія «Bohdan Zaleski» (Lwów, 1902). Автор моно­графії «Pierwiastek ludowy w poezji połskiej XIX wieku» (Warszawa, 1901), зб. нарисів «Szkice literackie» (Lwów, 1903). Польс. АН видала запис. З. лат. літерами у с. Залуж­жя (нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) зб. з 13-ти казок під на­звою «Garść baśni ludu ruskiego ze wsi Nałuża w powiecie Trembowliańskim» (Kraków, 1903). Листувався з І. Франком на ґрунті пошуків укр. фольклор. джерел у польс. поезії доби романтизму. У ст. «Rabunkowa bibliografia ruska» (г. «Słowo Polskie», 1910, № 540) некритично проти­ставив укр. науку і культуру, зокрема бібліо­графію, польській. У ст. «Młoda Ukraina na schyłku rewolucyi» («Świat Słowiański», 1911, lipiec–grudzień) роз­глянув творчість В. Вин­ниченка, Олександра Олеся, Г. Хоткевича, С. Черкасенка.