Епіграветт

ЕПІГРАВЕ́ТТ (від епі… та граветт) — культурно-технологічна традиція виготовлення знарядь праці заключної фази пізнього палеоліту Європи. Є пізнішим спрощеним різновидом європ. граветту, що втратив групу характер. типів знарядь праці. Ґрунтується на досконалому виробництві й використанні платівок серед. розмірів і широкому застосуванні різноманіт. негеом. мікролітів із затупленим краєм — вістер ланцетоподіб., мікрограветт, сегментоїдів, асиметрич. трикутників, ромбів, різних прямокутників і платівок із затупленим краєм тощо. Інші знаряддя представлені переважно боковими та кутовими різцями на платівках і скребачками найчастіше кінц. й подвій. типів на коротких призматич. сколах. Для мистецтва епіграветт. культур України притаманне використання різноманіт. складних геом. орнаментів і схематизов. жін. фігурок. До цієї традиції належать практично всі пізньопалеоліт. комплекси від 20-ти тис. р. тому, зокрема Мізинська стоянка, Добраничівка, Межиріч, Велика Акаржа, Федорівка, Рогалик.

Рекомендована література

1. J. K. Kozlowskі. The Gravettіan іn Central and Eastern Europe // Advances іn World Archaeology. Orlando, 1986. Vol. 5;
   Google Scholar Internet
2. Аникович М. В. Днепро-Донская историко-культурная область охотников на мамонтов: от «восточного граветта» к «восточному эпиграветту» // Восточный граветт. Москва, 1998.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю