ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Епос

Е́ПОС (від грец. ἔπος – слово, розповідь) – рід оповідної прозової та словесно-музичної творчості, що охоплює систему жанрів і тематичних циклів. Епос українського фольклору – міфічні легенди, казки, билини, думи, історичні пісні, балади, оповіді, співанки-хроніки. Слід розрізняти Е. як типологічно-стадіальну, спадкоємну творчість народів світу доісторичного періоду (в українському фольклорі – космотеїчні казки, оповіді, колядки про створення світу, велетів) й пізніші – про боротьбу героїв за етнічне самоствердження у протидії із зовнішніми та внутрішніми ворогами (билини київського циклу – «Про Іллю Муромця», «Про Добриню»; героїчні казки «Про Михайлика й Золоті ворота», «Про Котигорошка»), народні думи про турецько-татарську навалу й польсько-литовське поневолення.

Світовий Е. різних народів представлений різноманітними жанрами – зводами оповідей («Іліада», «Одіссея», «Махабхарата», «Рамаяна», «Калевала», «Манас», «Олонхо», «Юнацький епос»). Найбільш ранні Е. первіснообщинних відносин відзначені архаїчною міфологією, діями богатирів на благо родових колективів; пізніші Е. наближені до реальної історії зі зменшенням фантастичного начала. Класичний Е. вирізняється масштабністю, специфічними особливостями поетики, мелосу.

Значну роль відіграють сталі формули у словесному тексті: напр., слави-хвали в закінченнях билин і дум; сталі епітети («збруя богатирськая», «віра християнськая», «Владимир стольнокиївський» – у билинах; «города християнськії», «віра бусурманськая», «військо козацьке молодецьке» – в думах); синоніми ритор. характеру («плаче-ридає», «рече-промовляє», «думає-гадає» – в думах); тип героїв, наділених надзвич. силою, кмітливістю, відданих справі захисту Вітчизни, її обороні (Ілля Муромець, Олексій Попович, Добриня Никитич – у билинах; Голота, Самійло Кішка, Іван Коновченко – в думах).

Українським думам притаманний вільний нерівноскладовий вірш, сформований за принципом реченнєвих тирад, проголошуваних музичним речитативом у супроводі музичних інструментів (билини виконували у супроводі гусел або проголошували речитативом, думи – у супроводі кобзи, бандури, ліри).

В основі Е. – сталі мелодійні формули, закладені найчастіше в зачині думи, що є основою для імпровізації. Мелодійна модель словесно-музичного Е. об’єднує різні епічні сюжети. Класичний Е. виконували скоморохи, сказителі, часто незрячі – аеди, кобзарі, лірники, гайдоші, дзяди та ін. Поряд із класичним Е. як його продовження розвивалася «мала» епіка (балади, історичні пісні, співанки-хроніки). Вона долає часову умовність класичного Е., має установку на реалізм зображення не тільки історичних, а й побутових подій, героїв буденного життя; за поетикою й мелосом наближена до побутової пісні; відкрита щодо часово-просторових модифікацій; різноманітна за стилем, що особливо простежується у територіальних варіантах балад, історичних пісень. Співанки-хроніки, локалізовані переважно в карпатському регіоні, за стилем – монолітні, за функцією – близькі до дум. У билин, дум, співанок-хронік наявні автономні ознаки жанрів. Балади, історичні пісні можуть уналежнюватися до різних жанрових систем (історичні колядки, колискові), утворюють тематичні міжжанрові цикли. Для всіх різновидів Е. типове сольне виконавство, для класичного Е. – переважно чоловіче.

Літ.: Миллер О. Илья Муромец и богатырство киевское. С.-Петербург, 1889; Колесса Ф. Мелодії українських народних дум. Л., 1910–13; Колесса Ф. Українські народні думи. Л., 1920; Грушевська К. Українські народні думи. К., 1927–1931. Т. 1–2; Кирдан Б. Украинские народные думы. Москва, 1962; Мелетинский Е. Происхождение героического эпоса. Москва, 1963; Кирдан Б. Украинский народный эпос. Москва, 1965; Лінтур П. Народні балади Закарпаття Л., 1966; Пропп В. Морфология сказки. Москва, 1969; Български юнашки епос. София, 1971; Співанки-хроніки. Новини. К., 1972; Гринцер П. Древнеиндийский эпос. Генезис и типология. Москва, 1974; Грица С. Мелос української народної епіки. К., 1979; Калевіпоег. Естонський народний епос. К., 1981; Героїко-фантастичні казки. К., 1984; Дей О. Українська народна балада. К., 1986; Балади. К., 1987; Путилов Б. Героический эпос и действительность. Ленинград, 1988; Плісецький М. Українські народні думи. К., 1994; Путилов Б. Эпическое сказительство. Москва, 1997; Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. К., 2006; Грица С. Українські думи – народнопісенний епос // Українські народні думи. К., 2007; Кушпет В. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст.). К., 2007.

С. Й. Грица

Рекомендована література

  1. Миллер О. Илья Муромец и богатырство киевское. С.-Петербург, 1889;
  2. Колесса Ф. Мелодії українських народних дум. Л., 1910–13;
  3. Колесса Ф. Українські народні думи. Л., 1920;
  4. Грушевська К. Українські народні думи. К., 1927–1931. Т. 1–2;
  5. Кирдан Б. Украинские народные думы. Москва, 1962;
  6. Мелетинский Е. Происхождение героического эпоса. Москва, 1963;
  7. Кирдан Б. Украинский народный эпос. Москва, 1965;
  8. Лінтур П. Народні балади Закарпаття Л., 1966;
  9. Пропп В. Морфология сказки. Москва, 1969;
  10. Български юнашки епос. София, 1971;
  11. Співанки-хроніки. Новини. К., 1972;
  12. Гринцер П. Древнеиндийский эпос. Генезис и типология. Москва, 1974;
  13. Грица С. Мелос української народної епіки. К., 1979;
  14. Калевіпоег. Естонський народний епос. К., 1981;
  15. Героїко-фантастичні казки. К., 1984;
  16. Дей О. Українська народна балада. К., 1986;
  17. Балади. К., 1987;
  18. Путилов Б. Героический эпос и действительность. Ленинград, 1988;
  19. Плісецький М. Українські народні думи. К., 1994;
  20. Путилов Б. Эпическое сказительство. Москва, 1997;
  21. Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. К., 2006;
  22. Грица С. Українські думи – народнопісенний епос // Українські народні думи. К., 2007;
  23. Кушпет В. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст.). К., 2007.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

С. Й. Грица

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Епос / С. Й. Грица // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-17947

Epos / S. Y. Hrytsa // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at : https://esu.com.ua/article-17947

Том ЕСУ:

9-й

Дата виходу друком тому:

2009

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

17947

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

246

Схожі статті

Львівський коледж культури і мистецтв
Музика  |  Том 18  |  2017
Т. В. Глазунова
Віртуози Львова
Музика  |  Том 4  |  2005
М. М. Ключковська
Дуда
Музика  |  Том 8  |  2008
С. Й. Грица

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору