Жмеринський район

ЖМЕ́РИНСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у західній частині Вінницької області. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло 5 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Від 17 липня 1941 до 18 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,2 тис. км². Насел. (без м. Жмеринка) 44 136 осіб (2001), переважно українці, проживають також росіяни, поляки, білоруси. Функції райцентру виконує місто обл. значення Жмеринка. У р-ні — смт Браїлів та 68 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Жмеринка, Браїлів, Матейкове, Сербинівці. Лежить у межах Поділ. височини. Поверхня хвиляста, порізана численними долинами, ярами, балками. Є поклади вапняку, граніту, торфу, буд. пісків, цегел. сировини. Річки: Рів, Ровець, Згар — притоки Пд. Бугу, що протікає на сх. межі р-ну, Мурафа, Мурашка (бас. Дністра). Створ. 92 ставки заг. площею водного дзеркала 1,6 тис. га. Ґрунти переважно сірі та ясно-сірі лісові. Пл. лісів 21 тис. га. Осн. породи: дуб, граб, осика, береза. У Ж. р. — заг.-держ. значення заказники Володимирська дубина (ландшафт.) та Згарський (заг.-зоол.), пам’ятки садово-парк. мистецтва заг.-держ. значення Чернятинський парк, місц. значення Браїлів., Северинів. і Станіславчиц. парки. Гол. підприємства розташ. у Браїлові, селах Демидівка (граніт. кар’єр), Мартинівка (спирт. завод) та Чернятин (пивовар. завод). У секторі с. господарства працюють 64 агроформування, які вирощують зерн., корм. та овочеві культури, цукр. буряки, горох, виробляють молоко, м’ясо, яйця. Пл. с.-г. угідь 81,4 тис. га, з них орних земель — 66,2 тис. га. У Ж. р. — 35 заг.-осв. шкіл, 16 дошкіл. закладів, Чернятин. с.-г. коледж, Браїлів. профес. ліцей, Станіславчиц. дит. муз. школа; рай. Будинок культури, 19 сільс. Будинків культури, 23 клуби, рай. б-ка, 44 сільс. б-ки, 11 клубів-бібліотек, Чайковського Петра та фон Мекк Надії Державний музей (Браїлів), нар. музеї історії сіл Кармалюкове, Северинівка, Носківка; рай. лікарня, рай. стоматол. поліклініка, дільнична лікарня, 42 фельдшер.-акушер. пункти, 9 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, санаторій для хворих на туберкульоз. При клуб. закладах р-ну діють 5 фольклор. колективів, яким присвоєно звання «народний». Виходить г. «Жмеринський меридіан». Реліг. громади: 35 — УПЦ МП, 16 — УПЦ КП, 9 — УАПЦ, 4 — РКЦ, 3 — рос. старообрядниц. церкви, 6 — адвентистів сьомого дня, 4 — християн віри євангельської, 4 — євангел. християн-баптистів. Пам’ятки архітектури: Свято-Троїц. монастир (1778), Свято-Михайлів. храм (1735), Іоано-Богослов. храм (1886) у смт Браїлів, садиби графині Н. фон Мекк у смт Браїлів (18 ст., нині музей П. Чайковського та Н. фон Мекк), Вітославського–Львова у с. Чернятин (1830, нині с.-г. коледж), С. Орловського у с. Северинівка (1810, нині санаторій для хворих на туберкульоз), Потоцького у с. Носківці (кін. 18 ст., нині школа). У с. Межирів збереглися руїни замку (кін. 16 ст.). У с. Телелинці — найдавніша церква р-ну (1739, св. Михаїла). Встановлено 47 пам’ятників рад. воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни, 8 — жертвам голодомору та сталін. репресій, 4 — воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — керівник селян. руху 1-ї пол. 19 ст. У. Кармалюк (с. Головчинці, нині Кармалюкове; пам’ятник); Герой України, економіст, академік УААН П. Саблук (с. Потоки), фахівець у галузі теплофізики і теплоенергетики, академік АН УРСР В. Толубинський (с. Тартак); актриса, письменниця, фольклористка С. Тобілевич (с. Новоселиця); письменники В. Забаштанський, К. Гнатенко (обидва — Браїлів), А. Гудима (с. Слобода-Носковецька), П. Добрянський (с. Тарасівка), С. Литвин (с. Кармалюкове), Б. Слободянюк (с. Вознівці), Герої Рад. Союзу І. Ковальов (с. Тарасівка), Д. Тиквач (с. Коростівці), Г. Усатий (с. Мала Жмеринка). У с. Станіславчик 1882–84 жив М. Коцюбинський, у Браїлові та с. Сьомаки неодноразово бував рос. композитор П. Чайковський, у с. Вознівці провів дитинство письменник А. Звірик.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю