Жуковський Андрій Кіндратович

ЖУКО́ВСЬКИЙ Андрій Кіндратович (24. 02. 1890, с. Староміщина, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 22. 02. 1951, м. Чикаґо, США) — адвокат, громадський діяч. 1899–1907 навч. в укр. гімназії у Тернополі, згодом — у Львів. університеті. Після завершення студій відбував адвокат. практику. 1914 вступив до Легіону УСС. Під час одного з боїв 1915 потрапив у полон і вивезений у табір вглиб Росії. Восени 1917 приїхав до Києва, працював у МЗС УНР, у січні–лютому 1918 в складі укр. делегації як перекладач взяв участь у переговорах в м. Брест-Литовський (нині м. Брест, Білорусь), що завершилися підписанням мирного договору та міжнар. визнанням УНР. Згодом служив у полку УСС, командував сотнею, яка 22 січня 1919 під час проголошення Акту злуки брала участь в охороні Софій. пл. у Києві. Восени 1920, щоб уникнути інтернування разом із підрозділами Армії УНР, повернувся у рідне село. Здобув ступ. д-ра права у Львів. університеті, відкрив адвокат. канцелярію в Підволочиську. Після встановлення рад. влади восени 1939 вчителював. У квітні 1941 через загрозу арешту органами НКВС переїхав із родиною у с. Голошинці (нині Підволочис. р-ну), де переховувався до приходу нім. військ. Мешкав у Тернополі, займався адвокат. практикою, обраний головою окруж. Укр. допомогового комітету. 1944 емігрував у Чехію, згодом — у Німеччину (від 1946 викладав в УВУ у Мюнхені), 1948 — у США.

Літ.: Шляхами золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина. Т. 3. Філадельфія, 1983; Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

П. З. Гуцал