ЕГІ́З Борис Ісакович (справж. імʼя — Борух; 30. 07(11. 08). 1869, Одеса — 1946, Вільнюс) — живописець і графік. Член Товариства пів­ден­но-російських художників (1893), Товариства ім. К. Ко­станді (1922), Спілки художників Литовської РСР (1944). На­вчався в Одеській рисувальній школі (1886–88; викладач К. Ко­станді), С.-Петербурзькій Академії мистецтв (1890–94; майстерня П. Чистякова), Академії мистецтв Р. Жюльєна та Ф. Коларосі (за іншими даними — у Ж.-Б. Кон­стана й Ж.-П. Лоранса) у Парижі. Від 1897 жив у Одесі. До 1920 викладав малюнок у гімназіях. Від 1920 — порт­ретист у Стамбулі. Від 1929 — у Парижі, згодом — у Вільно (нині Вільнюс). Учасник мистецьких ви­ставок від 1893. Серед полотен — «Берег моря» (кінець 19 — початок 20 столі­т­тя), «Оголена натура» (1913), «К. Артин» (1914), «Жінка в чорному» (1916), «Дівчина в зеленому», «Дуня», «Г. Головков». Окремі роботи зберігаються в Одеському художньому музеї.