КРЖИЖАНО́ВСЬКИЙ Гліб Максиміліанович (псевд.: Брут, Ганс, Гризунов, Клер, Ланін та ін.; 12(24). 01. 1872, м. Самара, Росія — 31. 03. 1959, Москва) — партійний діяч, фахівець у галузі енергетики. Академік Академії наук СРСР і Академії наук УРСР (1929). Герой Соціалістичної Праці (1957). Державні нагороди СРСР. Закінчив Санкт-Пе­тер­бурзький технологічний ін­ститут (1894). У революційному русі від 1891. Разом із В. Леніним брав участь у створен­ні Союзу боротьби за звільне­н­ня робітничого класу в Санкт-Пе­тербурзі, входив до його керівного центру. 9 грудня 1895 заарештований і засуджений до 3-х років засла­н­ня. В увʼязнен­ні та на заслан­ні написав низку революційних пісень, зокрема «Вар­шавʼян­ку», «Біснуйтесь, тирани», що користувалися популярністю. 1901 звільнений, від 1903 жив і працював у Києві. Входив до складу організаційного комітету зі скли­­ка­н­ня 2-го зʼ­їзду РСДРП. 1905 — член київської більшовицької групи «Вперед», голова страйкового комітету Пів­ден­но-Західної залізниці, активний учасник революційних подій. 1906 пере­їхав до Санкт-Пе­тербурга, від 1910 мешкав у Мо­скві. У 1910-х роках керував будівництвом електро­станцій у Під­мо­с­ковʼї. Від 1919 — голова комітету державного споруд Вищої ради народного господарства; від 1920 — голова Державної комі­сії з електрифікації Росії (під його керівництвом роз­роблено ГОЕЛРО План); водночас 1929–39 — віце-президент Академії наук СРСР (зробив значний внесок у створе­н­ня Від­діле­н­ня технічних наук Академії наук СРСР, формува­н­ня ін­ститутів технічного профілю); 1930–59 — засновник і директор Енергетичного ін­ституту Академії наук СРСР (Москва); 1932–36 — голова Все­­союзного комітету з вищої технічної освіти при ЦВК СРСР і за­ступник наркома освіти РФ. Наукові дослідже­н­ня: ство­­ре­н­ня єдиної енергетичної системи країни, роль електрифікації машин і електротехнологій у роз­витку техніки, комплексне вико­ри­ста­н­ня паливних ресурсів на енергохімічній основі, організація соціалістичного планува­н­ня. Автор спога­дів про В. Леніна, які неодноразово пере­видавалися у СРСР багатьма мовами. Прах К. роз­міщений у Кремлівській стіні на Крас­ній площі.