Денисенко Олександр Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ДЕНИСЕ́НКО Олександр Володимирович (05. 09. 1958, Київ) — кіноактор, кінорежисер, письмен­ник. Син В. Денисенка та Н. Наум, брат Т. Денисенка. Член НСКінУ (1984) та АУП. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Закін. актор. факультет ВДІКу (1981; майстерня С. Бондарчука) та кінорежисер. факультет Київ. Ін­ституту театр. мистецтва (1989). Зі­грав у стрічках «Високий пере­вал» (1981, реж. В. Денисенко; диплом кінофестивалю «Молодість–82» за кращу чол. роль), «Легенда про княгиню Ольгу» (князь Ігор; реж. Ю. Іл­лєнко), «Раптовий викид» (реж. Б. Івченко; обидві — 1983), «В полоні у привидів» (Іван, 1984, реж. А. Іванов), «Помилуй і прости» (Василь, 1988, реж. О. Муратов), «Українська вендета» (1990, реж. В. Крайнєв). Автор сценаріїв і реж. х/ф «Що записано в книгу життя» (1988, за М. Коцюбинським) та «Троянський спас» (2004). Пʼєса Д. «Оксана» про остан­ній період життя Т. Шевченка по­ставлена 2003 реж. О. Білозубом під на­звою «Божествен­на самотність» у Нац. драм. театрі ім. І. Франка (Київ). Працює на телебачен­ні як реж. та продюсер.

Літ.: Кандинська В. Олександр Денисенко: історія зі спогадів і документів // Кіно-Театр. 2003. № 3.

С. В. Тримбач

Завантажити статтю