КРУТЕ́НКО Наталія Григорівна (24. 03. 1955, Київ — 29. 10. 2021 там само) — мистецтво­знавець, художниця декоративного мистецтва. Дочка Г. Крутенка. Член НСХУ (1990). Закінчила Київський художній ін­ститут (1981; викладачі П. Білецький, Г. Заварова, Л. Міляєва). Працювала у Києві: 1981–86 — у лабораторії архітектурно-художньої кераміки зонального науково-дослідного ін­ституту типового та екс­периментального проектува­н­ня житлових та громадських будівель; 1986–90 — у цеху кераміки комбінату монументально-декоративного мистецтва «Художник» Художнього фонду УРСР. На творчій роботі. Авторка дослідже­н­ня «Роз­повіді про кераміку» (Київ, 2002), історико-літературної та мистецтво­знавчої роз­відки «Анна Ярославна» (Київ, 2011); публікацій з про­блем історії українського мистецтва, світової та вітчизняної кераміки, зокрема «Гончарство України: Традиції і сучасність» // «Образотворче мистецтво», 1989, № 5; «Духовні собори Івана Марчука» // «Народна творчість та етно­графія», 1991, № 1; «Сергій Гіляров» // «Памʼятки України», 1998, № 1–2; «Анна Ярославна: міфи і реалії» // «Україно­знавство», 2002, № 1–2; «Лука Калениченко: життя в мистецтві» // «Київська старовина», 2005, № 3; «Керамічний літопис Галини Севрук» // «Образотворче мистецтво», 2009, № 3. Упорядниця каталогів Я. Падалки та М. Хусід (обидва — Київ, 1991). Учасниця всеукраїнських, всесоюзних художніх ви­ставок від 1982. Створює керамічні плакетки, медалі, кахлі. Окремі вироби зберігаються у НМУНДМ, НМЛ, Музеї історії міста Києва.