Гуляницький Олексій Феодосійович

ГУЛЯНИ́ЦЬКИЙ Олексій Феодосійович (02. 03. 1933, м. Мінеральні Води Ставроп. краю, РФ — 10. 10. 2021, м. Ялта, АР Крим) — диригент, скрипаль. Син Ф. Гуляницького, онук Г. Світлицького. Народний артист УРСР (1983), засл. діяч мистецтв АР Крим (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1999). Державні нагороди СРСР. Закін. Київську консерваторію (1957; кл. скрипки В. Ґольдфельда) та аспірантуру при ній (1965; кл. диригування М. Канерштейна). 1957–65 — скрипаль Держ. симф. оркестру УРСР; від 1965 — диригент, 1966–2005 — гол. диригент та худож. кер. симф. оркестру, водночас від 2003 — заступник ген. дир. Крим. філармонії. Від 2005 — завідувач кафедри диригування, вокалу та хор. мистецтва Крим. гуманітар. університету (м. Ялта). Голова Крим. відділ. Нац. всеукр. муз. спілки (від 1980). Провів понад 50 автор. концертів за творами укр. композиторів (більшість — 1-е виконання), зокрема А. Штогаренка, В. Гомоляки, І. Шамо, Г. Майбороди, Б. Лятошинського, В. Губаренка. 1997 випустив 2 компакт-диски, до яких увійшли твори Р. Ваґнера, Р. Штраусса, П. Чайковського, А. Лядова, І. Бахшиша, О. Респіґі, А. Караманова.

Рекомендована література

1. Юдин Г. За пультом Э. Серов и А. Гуляницкий // Сов. музыка. 1971. № 9;
   Google Scholar Internet
2. Ржимовська Л. Фестиваль в Криму // Музика. 1975. № 1;
   Google Scholar Internet
3. Хоменко В. Свята до музики любов [Олексію Феодосійовичу Гуляницькому — 70 років] // ГУ. 2003, 17 квіт.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю