Розмір шрифту

A

Ґрунтознавство

ҐРУНТОЗНА́ВСТВО — наука про походже­н­ня, роз­виток, будову, склад, властивості, формува­н­ня родючості, її оцінку та засоби під­вище­н­ня, гео­графію пошире­н­ня на земній поверх­ні та раціональне викори­ста­н­ня ґрунтів. Ґ. — теор. база землеробства; ви­вчає ґрунт як природне тіло, засіб виробництва, предмет і продукт праці. Оскільки всі технол. впливи на с.-г. культури при вирощуван­ні від­буваються через ґрунт, адаптовані системи землеробства, сіво­змін, обробітку, удобре­н­ня, меліорації залежать від його властивостей. Ґ. ви­вчає генезис, морфологію і компоненти ґрунту як від­ображе­н­ня екол. умов, типу та інтенсивності ґрунто­утворе­н­ня, властивості (хім., біол., фіз.-хім., фіз., водні, повітряні, теплові) та родючість як осн. його характеристику, класифікацію ґрунтів як основу якіс. обліку земел. ресурсів, закономірності геогр. пошире­н­ня ґрунтів та їх типи, структуру ґрунт. покриву як системну просторово-генет. його неоднорідність, ра­йонува­н­ня земел. ресурсів, оцінку якості ґрунтів (основу рац. викори­ста­н­ня ґрунт. покриву), здійснює моніторинг стану земел. ресурсів з метою охорони, збереже­н­ня та під­вище­н­ня родючості. Ґ. тісно повʼязане з кліматологією, біологією, геоморфологією, гідрогеологією, геологією, хімією та ін. науками. Належить до інтердисциплінар. наук, оскільки через ґрунт. покрив від­бувається функціон. взаємодія між атмо-, біо- і гідро­сферами. Як наука Ґ. виникло і сформувалося у 2-й пол. 19 ст. у Росії. Засн. його вважають В. Докучаєва, який у праці «Рус­ский чернозем» (С.-Петербург, 1883) сформулював осн. положе­н­ня, зокрема ви­значив ґрунт як самост. природне мінерал.-орган. тіло, що є про­стою функцією ґрунто­утворювачів (характер материн. породи, клімат, маса і характер рослин­ності, вік країни та рельєф місцевості), а його невід­ʼєм. властивістю на­звав родючість. Він об­ґрунтував необхідність пі­зна­н­ня ґрунту через його походже­н­ня в тісному звʼязку з довкі­л­лям; роз­робив першу класифікацію ґрунтів за зонал.-генет. принципом, оскільки гол. ґрунто­утворювачі (клімат і рослин­ність) поширюються в гео­графічно зумовленому закономірному порядку. Значну роль у формуван­ні наук. Ґ. ві­діграли дослідж. П. Костичева (роз­вивав агроном. напрям у Ґ., досліджував роль біол. чин­ників у ґрунто­утворен­ні та формуван­ні родючості ґрунту) та учнів і послідовників В. Докучаєва — М. Сибірцева, Г. Висоцького, К. Глинки. У працях цих дослідників та В. Вернадського пере­важає геогр. напрям у Ґ. В Україні у роз­виток Ґ., зокрема його агроном. напряму, знач. внесок зробили О. Соколовський, О. Грінченко, Н. Вернандер, М. Годлін, М. Крупський, О. Можейко, Г. Самбур, В. Кисіль, І. Гоголев, Г. Новикова та ін. Геогр. і топогр. закономірності структури ґрунт. покриву України ви­вчали В. Докучаєв (Полтав. губ.), Г. Висоцький (Полтав., Харків. та Катериносл. губ.), Б. Полинов (Черніг. губ.), О. Набоких, А. Красюк (Таврій., Херсон., Поділ. губ.), В. Крокос, Г. Махов, Н. Вернандер, Г. Гринь, М. Крупський та ін. (лісо­степ. і степ. зони). На під­ставі дослідж. 1928 складено першу огляд. карту ґрунтів України в мас­штабі 1:1 000 000, оновлену 1935 і 1948. У 1957–61 в Україні за єдиною про­грамою і методикою здійснено докладне великомас­штабне обстеже­н­ня ґрунтів, яке дало змогу забезпечити кожне госп-во ґрунт. планом (мас­штаб 1:10 000 або 1:25 000), комплектом спец. карто­грам і пояснювал. текс­том до них з конкретними рекомендаціями щодо під­вище­н­ня продуктивності с.-г. угідь. У результаті узагальне­н­ня ґрунт.-геогр. дослідж. складено рай. (1:50 000) та обл. (1:200 000) ґрунт. карти, а 1972 — ґрунтів України (1:200 000 (на координат. основі) і 1:750 000).

У Ґ. широко за­стосовують польові, екс­педиц., стаціонарні, аналіт., порівнял.-геогр. і картогр. методи. Ґрунти досліджують за допомогою фіз., фіз.-хім., хім., мікро-, рентґено-, спектро­скопіч., радіо­ізотоп., та ін. методів. Ґ. сприяє вирішен­ню про­блем збереже­н­ня і під­вище­н­ня родючості ґрунтів, рац. за­стосува­н­ня добрив, проведе­н­ня меліорацій (зроше­н­ня, осуше­н­ня, вапнува­н­ня, гі­псува­н­ня та ін.), боротьби з ерозією ґрунтів, за­брудне­н­ням важкими металами, радіонуклідами та пестицидами. Результати дослідж. ґрунтів використовують при буд-ві інж. споруд, трубо­проводів, шляхів тощо. В Україні дослідже­н­ня в галузі Ґ. очолює ННЦ «Ін­ститут ґрунто­знавства і агрохімії ім. О. Соколовського» УААН (Харків); проводять їх також фахівці від­ділів та лаб. н.-д. установ с.-г. профілю, каф. Ґ. с.-г. ВНЗів. Результати публікуються у період. вид.: «Агрохімія і ґрунто­знавство», «Вісник аграрної науки», «Вільний аграрник», «Екологія та ноо­сферологія», «Ґрунто­знавство»; наук. зб. ВНЗів.

Літ.: Махов Г. Ґрунто­знавство: З 60-верстною картою України. Х., 1925; Назаренко І. І. Історія і методологія ґрунто­знавства: Навч. посіб. Чц., 2000; Канівець В. І. Життя ґрунту. К., 2001; Польчина С. М. Ґрунто­знавство. Головні типи ґрунтів: Навч. посіб. Чц., 2001; Назаренко І. І. Ґрунто­знавство: Під­руч. Чц., 2003; Ґрунто­знавство: Навч. посіб. Біла Церква, 2004.

М. І. Полупан

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2007
Том ЕСУ:
7
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
25849
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
611
сьогодні:
3
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 11
  • середня позиція у результатах пошуку: 22
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 22): 606.1% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Ґрунтознавство / М. І. Полупан // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-25849.

Gruntoznavstvo / M. I. Polupan // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2007. – Available at: https://esu.com.ua/article-25849.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору