ВО́ЛКОВ Сергій Васильович (16. 11. 1935, Москва — 09. 08. 2016, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1974), професор (1983), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Премії ім. Л. Чугаєва АН СРСР (1976), ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1983) та ім. О. Бродського НАНУ (2001). Золота медаль ВНДГ СРСР (1978). Урядові нагороди СРСР. Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2004), 4-го (2016) ступ. Закін. Моск. хім.-технол. ін­ститут (1959). Від­тоді працював в Ін­ституті заг. та неорган. хімії НАНУ (Київ): заст. дир. з наукової роботи (1974– 79), зав. від­ділів високотемператур. неорган. хімії (1979–92) та фіз.-неорган. хімії (від 1992), водночас від 1993 — директор; 1969– 74 — в Ін­ституті фіз. хімії АН УРСР. Наукові праці у галузі фіз.-неорган. хімії, високотемператур. хімії, хімії ко­ординац. сполук у екс­тремал. умовах, лазер. та квант. хімії. Заснував новий наук. напрям — високотемпературну ко­ординац. хімію у роз­плавах, парах, неводному середовищі. Роз­робив основи квант. хімії роз­плавлених середовищ і гетероген­ної ко­ординац. хімії. За­пропонував ви­значе­н­ня та класифікацію хім. реакцій у роз­плавлених солях; від­крив металокомплекс. окислюв. каталіз у роз­плавах; роз­робив системи іон­них рідких кри­сталів; синтезував нові класи ко­ординац. сполук для сольватометалургії. Гол. ред. «Украинского химического журнала» (від 1993).