Волноваський район

Визначення і загальна характеристика

ВОЛНОВА́СЬКИЙ РА­ЙО́Н — адміністративний район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Донецької області. Утвор. 1930. У 1932–33 по­страждав від голодомору. Від 11 жовтня 1941 до 11 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1959 до В. р. при­єд­наний Ольгин. р-н. Площа 1,9 тис. км². Насел. 92 630 осіб (2001, складає 91,7 % до 1989): українці, росіяни, греки, вірмени. У складі р-ну — м. Волноваха, с-ща міського типу Благодатне, Володимирівка, Донське, Комсомольський, Новотроїцьке, Оленівка, Ольгинка та 66 сільс. насел. пунктів. Залізнич. вузол Волноваха, залізничні ст.: Хлібодарівка, Оленівка, Зачатівка, Пів­ден­но-Донбаська, Великоанадоль. Лежить в основному у межах Приазов. височини. Поверх­ня роз­членована річк. долинами та балками. У р-ні роз­ві­дані поклади чорних (титан), кольор., рідкіс. та рідкоземел. (алюміній, марганець, нікель, кобальт, перій, лантан, ітрій, золото, тантал, цирконій, ніобій) металів, гранітів, вапняку, доломітів, каоліну, фосфоритів, полевошпат. сировини, піску, глиняно-черепич. сировини та мінерал. води. Ґрунти В. р. складаються пере­важно з чорноземів звичайних середньогумусних, у по­ймах та низинах балок — лугові. Річки: Кашлагач, Мокрі Яли (обидві — бас. Дні­пра), Суха Волноваха та Мокра Волноваха (обидві — бас. Кальміусу). Створ. 130 ставків, заг. пл. водного дзеркала 1,6 тис. га. Пл. лісів і лісових насаджень 9,9 тис. га. Осн. породи: дуб (84 %), ясен, сосна, клен. У межах р-ну — держ. значе­н­ня лісовий Великоанадольський заказник; Маріупол. лісова н.-д. станція. Роз­винені борошномельно-крупʼяна, комбікорм., харч., полігр., буд. матеріалів промисловості, видобуток доломітів і вапняків, чорна та кольорова металургія. Найбільші пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі та с-щах міського типу. Пл. с.-г. угідь 138,5 тис. га. Вирощують зернові, тех., корм., кормобаштан­ні культури, одно- і багаторічні трави. Роз­винене овочівництво. У с. госп-ві задіяні 35 ТОВів, 22 приват. с.-г. господарства, 219 селян.-фермер. госп-в. У р-ні — 49 заг.-осв. шкіл, 38 дитсадків, 2 школи естет. вихова­н­ня, ПТУ, технікум; 7 музеїв, 2 Палаци культури, 38 закладів клуб. типу, Будинок дит. і юнац. творчості, станція юних техніків, 41 б-ка; стадіон, спорт.-оздоров. центр, басейн, ДЮСШ. Мед. установи: рай. і 5 міських лікарень, 8 амбулаторій, вузлова лікарня, між­рай. тубдиспансер, стоматол. поліклініка, між­рай. станція пере­лива­н­ня крові, наркодиспансер, станція швидкої допомоги з 6-ма під­станціями, 40 фельдшер.-акушер. пунктів, СЕС, центр здоровʼя. Діють від­діл. 3-х банків. Встановлено памʼятники засн. Великоанадол. лісу В. Граф­фу, держ. діячу Є. Щербаню, воїнам-афганцям К. Бабіну, В. Березовському, О. Душі, О. Мітєву, С. Фанді, В. Валову і Г. Стасюку, учасникам воєн. дій 1918–20 (12 памʼятників), воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни (65); мемор. дошки дир. Великоанадол. лісничого технікуму Ю. Азбукіну, Героям Рад. Союзу А. Губенку, Б. Мельникову, С. Харченку, П. Лихолєтову, О. Яковицькому. Серед видат. уродженців — літ. критик і публіцист, академік НАНУ І. Дзюба (с. Миколаївка), д-р екон. н. Є. Бондаренко (с. Анадоль), д-р тех. н. М. Зборщик (с. Кирилівка), д-р геол.-мінерал. н. В. Тетерюк (с. Октябрське); поети В. Бахтарис (с. Бугас) та М. Яременко (с. Валерʼянівка); д-р мистецтво­знавства В. Рубан (с. Хлібодарівка), скульптори В. Бог­данов (с. Зачатівка) та Ю. Харабет (с. Анадоль); дипломат Д. Білоколос (с. Єгорівка), двічі Герой Соц. Праці І. Бридько (с. Іванівка); спортс­мен (гирьовий спорт) С. Сахно (с. Рибинське); Волноващина — батьківщина 13-ти Героїв Рад. Союзу та 5-ти Повних кавалерів ордена Слави.

Б. М. Бондар, Н. В. Трифонова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю