ГА́ЛИЧИН Дмитро (30. 10. 1895, с. Дички, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 26. 03. 1961, Нью-Йорк) — громадський діяч. Служив у лавах УСС (1914), УГА (1917–20). Навч. у Віден. університеті. 1923 емігрував до США. Секр. (1933–50), голова (1950–61) Укр. нац. союзу. Перший голова Обʼ­єд­на­н­ня бувших вояків-українців, чл. управи Обʼ­єд­на­н­ня укр. організацій в Америці. Голова Конф. американців центр. і сх.-європ. походже­н­ня, виконав. дир. Комітету побудови памʼятника Т. Шевченкові у Вашинґтоні. Засн., за­ступник голови (1952–56), голова (1956– 61) Укр. кон­гресового комітету Америки. Пред­ставляв укр. громаду в етнічному департаменті нац. комітету Респ. партії, очолював Укр. респ. комітет (від 1952), ви­ступав за лібералізацію ім­міграц. законів. Почес. д-р УВУ.