ГЕОГРА́ФІЯ ҐРУНТІ́В — галузь ґрунтознавства, що ви­вчає закономірності пошире­н­ня ґрунтів на земній поверх­ні та їхній звʼязок з гео­графічним середовищем. Зна­н­ня її законів і принципів, зонал. і регіон. особливостей ґрунт. покриву необхідні для рац. викори­ста­н­ня земел. ресурсів, охорони і під­вище­н­ня родючості ґрунтів. Зважаючи на значне різномані­т­тя природ. і екон. умов в Україні, врахува­н­ня геогр. типів ґрунтів має важливе значе­н­ня для правильного роз­міще­н­ня і спеціалізації сільс., ліс. та ін. галузей нар. господарства, повʼязаних з викори­ста­н­ням земел. фонду. Г. ґ. поділяють на заг. і регіональну. Перша досліджує клімат, рослин. і тварин. світ, материн. породи і рельєф як фактори геогр. роз­по­всюдже­н­ня ґрунтів, їхню еволюцію, встановлює заг. закономірності, зокрема горизонт. (широт.) і вертикал. ґрунт. зональностей, фаціальності ґрунтів, зонал. типів ґрунт. комбінацій тощо, використовує карто­графію ґрунтів як метод ґрунт.-геогр. дослідж., роз­робляє принципи і конкретні схеми ґрунт.-геогр. ра­йонува­н­ня. Регіон. Г. ґ. ви­вчає ґрунт. покрив окремих ділянок земної поверх­ні від­повід­но до схеми її ра­йонува­н­ня, зокрема умови ґрунто­утворе­н­ня, генезис ґрунтів, їхню характеристику та способи рац. викори­ста­н­ня, містить інформацію про земел. ресурси за угі­д­дями в регіонах. Г. ґ. тісно повʼязана з ландшафтознавством, кліматологією, геологією, геоморфологією, біологією тощо. Її формува­н­ня як галузі науки повʼязане з працями В. Докучаєва, а подальший роз­виток — з дослідж. Е. Гілґарда, Ф. Гола, Г. Джен­ні, Ф. Дюшофура, Ґ. Обера, а також рос. науковців І. Герасимова, М. Глазовської, Г. Добровольського, С. Неуструєва, Л. Прасолова. Значний внесок у роз­виток гео­графії та карто­графії ґрунтів України зробили укр. вчені Н. Вернандер, Д. Віленський, В. Кисіль, М. Кочкін, М. Крупський, М. Розов та ін.