Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ)
ВСЕУКРАЇ́НСЬКЕ ФОТОКІНОУПРАВЛІ́ННЯ (ВУФКУ) – державний орган, що керував кіновиробництвом в УСРР 1922– 29. Створ. після реорганізації Всеукраїнського кінокомітету, який існував від 1919 при Всеукр. відділі мистецтв Наркомосу УСРР. Правління ВУФКУ спершу перебувало в Харкові, від 1924 — у Києві. Йому підпорядковувалися кінофабрики в Києві, Ялті, Одесі, бл. 600 кінотеатрів України та Криму. Статут ВУФКУ передбачав широке розгортання кіновиробництва в республіці. 1925 ЦК КП(б)У прийняв постанову «Про роботу ВУФКУ». Було розширено кіномережу, зросла тех. база кінофабрик. 1926–27 реконструйовано Одес. кінофабрику, 1928 побудовано кінофабрику в Києві, оптико-мех. завод «Кінап» в Одесі. Кіноакторів готували Студія екран. мистецтва в Києві, кіновідділ. Київ. театр. технікуму, Держ. кінокурси ВУФКУ в Одесі; від 1924 підготовку спеціалістів зосереджено в Одесі у Держ. технікумі кінематографії. Перший фільм виробництва ВУФКУ — «Шведський сірник» (1922, реж. Лесь Курбас, Одеса). Знімали художні, агітац., культ.-осв. фільми, серед них — «По Європі блукає примара» (1922), «Остап Бандура», «Слюсар і канцлер», «Отаман Хміль» (усі — 1924, реж. В. Гардін), «Генерал з того світу» та «Укразія» (обидва — 1925, реж. П. Чардинін), «Лісовий звір» (1925, реж. А. Лундін). Від 1922 виходили хронікально-докум. кіножурнали «Маховик» і «Хроніка ВУФКУ», що складалися з короткометраж. стрічок (періодичність 13–14, іноді 19 вип. на рік). Від 1927 відділ кінохроніки ВУФКУ випускав кіножурнал «Кінотиждень» (того ж року створ. 52 номери). Виходили журнали «Фото-кіно» (від 1922, Харків), «Кіно» (від 1925, Київ), г. «Кінотиждень» (1927–28, Київ). З ВУФКУ пов’язана діяльність провідних письменників, художників, фотографів, театр. режисерів і акторів, зокрема І. Замичковського, П. Чардиніна, В. Гардіна, І. Кавалерідзе, Леся Курбаса, А. Кордюма, А. Бучми, Д. Демуцького, О. Довженка, Г. Стабового, Г. Тасіна, Вертова Дзиґи, Ю. Шумського, Д. Капки, Ю. Яновського, М. Бажана, П. Масохи, С. Свашенка. 1929 ВУФКУ перейменовано на «Українфільм».
Л. Б. Горкун