ГОУТЕРМА́НС Фрідріх-Ґеорґ (Houtermans Fridrich Georg; 22. 01. 1903, м. Ґданськ, Польща — 01. 02. 1966, Берн) — німецький фізик. Доктор філософії (1928, Ґет­тінґен. університет). Працював 1933–34 у Великій Британії; 1935–37 — наук. кер. в Укр. фіз.-тех. ін­ституті (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. ін­ститут» НАНУ), проводив дослідж. у галузі фізики нейтронів разом із І. Курчатовим, О. Лейпунським, В. Фоміним, Л. Шубніковим, Г. Щепкіним. 1 грудня 1937 заарешт. за звинуваче­н­ням у належності до агентури ґестапо, 25 квітня 1940 особливою нарадою НКВС прийнято ріше­н­ня про видворе­н­ня Г. за межі СРСР. Ви­їхав до Німеч­чини, 1940–45 працював у приват. лаб. М. фон Арден­не (м. Шарлот­тенбурґ), 1945–52 — у Ґет­тінґен. університеті (від 1950 — проф.). Від 1952 — проф. Берн. університету і дир. організ. ним Центру фіз. досліджень при університеті. Наукові праці в галузях ядерної фізики, фізики високих енергій, ядерної геології. Досліджував можливості отрима­н­ня геол. обʼєктів метеоритів, вимірюючи їх ізотопний склад. У спів­авт. з Г. Ґамовим 1928 опублікував класичну працю про квантовомех. аспекти радіо­актив. роз­паду атомних ядер. 1929 висунув гіпотезу про ядерне (термо­ядерне) походже­н­ня енергії зірок. 1940 вперше звернув увагу на плутоній як сировину для виготовле­н­ня атомної бомби, 1941 виклав результати своїх дослідж. у звіті «До пита­н­ня про запуск ланцюгової реакції», якому нім. влада не надала належної уваги. Був близьким до створе­н­ня лазера, брав участь у роз­робці електрон. мікро­скопа. 1951 у Лондоні видав книгу, написану спільно з К. Штепою під псевд. F. Beckі, W. Godin, — «Russian Purge and Extraction of Confession» (укр. вид. — «Чистка в Росії», Х., 2000).