ВА́ЛЬТЕР Антон Антонович (13. 11. 1933, Харків — 02. 01. 2021, Київ) — геолог, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1980). Син А. Вальтера. Має урядові нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1956). Від­тоді працював у геол.-розв. екс­педиції Примор. геол. упр. (Далекий Схід, РФ); 1959–65 — в Ін­ституті мінерал. ресурсів АН УРСР (Сімферополь); 1965–70 — в Харків. університеті: доцент кафедри мінералогії та петро­графії геол.-геогр. ф-ту; 1970–71 — в Харків. фіз.-тех. ін­ституті АН УРСР: ст. н. с. Від 1971 — у Києві: 1971–82 — в Ін­ституті геол. наук: зав. лаб. фіз. методів дослідж.; 1982–94 — в Ін­ституті геохімії і фізики мінералів АН УРСР (нині Ін­ститут геохімії, мінералогії та рудо­утворе­н­ня): завідувач від­ділу мінералогії рудних родовищ; 1994–98 — в Ін­ституті геохімії навколиш. середовища НАНУ та Міністерства над­звичай. ситуацій України: гол. н. с. Одночасно 1994–96 — наук. радник Держ. комітетів України. Від 1998 — завідувач від­ділу фіз. методів дослідж. руд Ін­ституту прикладної фізики НАНУ. Досліджував пита­н­ня приклад., структур. та заг. мінералогії, геохімії, фіз.-хім. петрології, планетології, фізики мінералів, мінералогії рідкіснометал., золоторуд. і неруд. родовищ України, встановив новий тип геол. структур в Україні — викопні метеоритні кратери і їх алмазоносність, новий тип корис. копалин — моно­ізотопну сировину.