ВЕЛЬЯМІ́НОВ-ЗЕРНО́В Володимир Володимирович (31. 10(12. 11). 1830, С.-Петербург — 17(30). 01. 1904, Київ, похов. у Малоархангел. пов. Орлов. губ., Росія) — сходо­знавець, історик, філолог. Акад. (1861), почес. чл. (1890) С.-Петербур. АН. Закін. Олександрів. ліцей у С.-Петербурзі (1850). Від­тоді неодноразово пере­бував у від­рядже­н­нях в Оренбур. та ін. губерніях Рос. імперії і за кордоном з метою озна­йомле­н­ня з тюрк. мовами, історією та побутом киргизів, башкирів та ін. сх. народів. Від 1857 — чл., від 1861 — секр. Імператор. археол. товариства, від 1864 — чл. ради Рос. геогр. товариства. Учасник Моск. археол. кон­гресів та кон­гресів у м. Антверпен (Бельгія, 1866, 1867). У 1888–1903 — попечитель Київ. учбового округу, водночас від 1889 — голова Київ. архео­граф. комісії. Ви­вчав давні акти Київ., Поділ. та Волин. губ.; взаємини Росії з країнами Серед. Азії; історію киргизів-кайчаків та Коканд., Касимів. і Крим. ханств; сх. нумізматику. Пере­кладав із тюрк. мов літ. та істор. твори.