ВЕРХОВИ́НЕЦЬ Осип Микола­йович (справж. — Костів; 30. 08. 1900, с. Старий Мізунь, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл. — 19. 01. 1938, Чернігів) — хоровий диригент, педагог. Брат Василя, батько Галини Верховинців. Закін. Укр. учител. семінарію в м. Йозефів (Чехія, 1925). У 1925–30 — керівник аматор. хорів у Зх. Україні. Пере­слідувався польс. владою за популяризацію укр. пісен. мистецтва. Щоб уникнути арешту, був змушений змінювати прі­звище (Галайда, Недоля). 1930–37 — викладач нім. мови Ніжин. пед. ін­ституту, кер. студент. хору та хору вчителів. Брав участь у ви­ставах Ніжин. драм. театру як актор і художник-декоратор. 1937 заарешт. і засудж. до 10 р. засла­н­ня. 1938 роз­стріляний за звинуваче­н­ням у «япон. шпигунстві». Реабіліт. 1956 (посмертно).