Веселинович Янко

Визначення і загальна характеристика

ВЕСЕЛИ́НОВИЧ Янко (Веселиновић Jанко; 01. 05. 1862, с. Црнобарський Салаш, Сербія — 14. 06. 1905, с. Глоговац, Сербія) — сербський письмен­ник. Учителював. Пере­слідуваний за пере­дові по­гляди. У творах реалістично змалював життя селян, їхні побут і звичаї, хоч нерідко ідеалізував патріарх. від­носини (зб. оповідань «Пољско цвеће», 1890–91; «Од срца срцу», 1893; «Раjске душе», 1893; «Стари по­знаници», 1896; роман «Сељанка», 1893). Соц. конфлікти на селі від­ображено в романі «Борци» (1889), оповіда­н­нях «Бела врана» (1890), «Кмет Илиjа» (1891) та ін. Таврував політ. при­стосовництво (роман «Jунак наших дана», 1898–1903). В істор. романі «Хаjдук Станко» (1896) змалював пов­ста­н­ня сербів проти турец. поневоле­н­ня на поч. 19 ст. В оповіда­н­нях зб. «Слике из сеоског живота» (кн. 1– 2, 1886–88) від­чутний вплив творчості Марка Вовчка. Усі твори В. опубліковано в Белґраді.

Літ.: Бершадська М. Янко Веселинович і Марко Вовчок // Між­словʼян. літ. взаємини. К., 1963. Вип. 3.

І. П. Ющук

Завантажити статтю