Вижницький район
Визначення і загальна характеристика
ВИ́ЖНИЦЬКИЙ РАЙО́Н — район у південно-західній частині Чернівецької області. На Пд. межує з Румунією. Утвор. 1941 (у сучас. межах — від 1965). 1738–45 на Вижниччині діяв загін опришків на чолі з Олексою Довбушем, 1817–30 — під керівництвом Мирона Штолюка. 1848–49 насел., що проживало на тер. сучас. р-ну, брало активну участь в антикріпосн. русі під проводом Лукʼяна Кобилиці. Укр. влада встановлена у Вижниц. пов. 1918. У червні 1940 тер. сучас. В. р. у складі Пн. Буковини приєднано до України. 1941–44 р-н окупов. нім.-фашист. військами. 1944 тут діяла Буковин. укр. самооборонна армія. Площа 0,9 тис. км2. Насел. 60 005 осіб (2001, складає 101,0 % до 1989), з яких 98 % — українці, проживають також росіяни, румуни. У складі р-ну — міста Вижниця, Вашківці, смт Берегомет та 31 сільс. насел. пункт. Залізничні ст.: Вижниця, Берегомет, Вашківці. Пн. частина В. р. знаходиться у Передкарпатті, південна — в межах Покут.-Буковин. Карпат. Переважає гористий та горбистопасмовий рельєф, ускладнений зсувами. Корисні копалини: родовища суглинків і глин, невеликі родовища нафти, бурого вугілля, гравійно-галечникові матеріали, родовища мінерал. вод. Річки — Черемош і Серет з протокою Міхідра (всі — бас. Дунаю). Ґрунти сірі лісові, буроземно-підзолисті, дерново-підзолисті. Нині в р-ні діють пром. підприємства: ТОВи — «Берегометська лісова компанія», «Італобоніфіка», ВАТ «Вижницький деревообробний комбінат», Вижницький держлісгосп, Берегометське лісомисливське господарство, Вашківецький спиртзавод, Вашківецький хлібокомбінат, МБВКФ «Укрлісресурс», а також низка с.-г. підприємств. У р-ні — 34 заг.-осв. школи, 2 гімназії, школа-інтернат, школа-сад, коледж Буковин. мед. академії, 1 художня та 4 муз. школи, 20 дошкіл. установ, Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка (засн. 1905), факультет декор.-ужитк. мистецтва Чернів. університету, Заг. міжвідом. н.-д. опорний пункт НАНУ при Вижниц. лаб. вет. медицини; 11 Будинків культури, 20 клубів, 35 б-к, 18 музеїв; Центр історії, культури та побуту р-ну; 3 лікарні, 6 лікар. амбулаторій, 26 фельдшер.-акушер. пунктів, Пансіонат матері і дитини; 3 спорт. школи, 1 спорт. клуб; 2 готелі, відділ. 5-ти банків. Виходить г. «Вижницькі обрії». Реліг. громади: 30 — УПЦ МП, 14 — УПЦ КП, 6 — адвентистів сьомого дня, 2 — християн віри євангельської, по одній — євангел. християн-баптистів, старообрядниц. церкви, юдеїв. На тер. р-ну розташ. Вижницький національний природний парк; є ентомол. заказник Чарівне крильце та 15 памʼяток природи місц. значення. Памʼятки архітектури: Успен. церква в с. Волока (1783), церква св. Івана Сучавського у с. Виженка (1762). Памʼятки археології: курган трипіл. культури в с. Банилів, стоянка трипіл. культури у с. Коритне (обидві памʼятки датовані 2-ю пол. 4– 3 ст. до н. е.), поселення бронз. віку (поч. 2 тис. до н. е.) в с. Мілієве. У р-ні встановлені памʼятники Т. Шевченку, Ю. Федьковичу, Н. Яремчуку (усі — Вижниця). Видатні уродженці В. р.: чл.-кор. АМНУ Г. Гайко (с. Волока), славіст-палеограф, громад. діяч Є. Козак (с. Слобода-Банилів), археолог, фольклорист Є. Лазар (с. Карапчів), д-р хім. н. О. Качковський (с. Іспас); церк. діячі Володимир (В. Репта, с. Банилів) та Онуфрій (О. Березовський, с. Коритне); громад.-політ. діяч М. Василько (с. Луківці), правознавець, публіцист А. Вуссек (с. Багна); письменники Т. Галіп (с. Волока), І. Дощівник (с. Банилів), Д. Загул (с. Мілієве); скульптори С. Вірста (с. Замостя) та О. Шевчукевич (с. Виженка); нар. майстри М. Гудима (с. Виженка), подружжя Володимир (с. Виженка) та Фрозина (с. Чорногузи) Гулеїв, Марія (дочка, с. Виженка) та Олена (мати, с. Багна) Клим та ін.; цимбаліст Ю. Білак (с. Чорногузи), нар. артисти УРСР П. Ончул (с. Коритне) та Н. Яремчук (с. Рівня).
Літ.: Памятники истории и культуры Черновицкой области: Науч.-вспомогат. библиогр. указ. Чц., 1987; Іванюк М. Народні перекази рідного краю. Вижниця, 1993; Його ж. Літературно-мистецька Вижниччина: Біобібліогр. довід. Вижниця, 2001.
В. В. Гора
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
