Військово-фашистського заколоту 1937 Справа

«ВІЙСЬКО́ВО-ФАШИ́СТСЬКОГО ЗА́КОЛОТУ 1937» Справа — сфабрикований органами НКВС закритий судовий процес. На судовому засі­дан­ні, що від­булося 11 червня 1937 під головува­н­ням В. Ульріха і за участі маршалів СРСР В. Блюхера та С. Будьон­ного, командармів Я. Алксніса, Б. Шапошникова, І. Бєлова, П. Дибенка, Н. Каширіна, комдива Є. Горячева, групу військових на чолі із М. Тухачевським, який від 1936 був першим заст. наркома оборони СРСР і нач. упр. бо­йової під­готовки, засудж. до роз­стрілу. Ще з серед. 20-х рр. органи держ­безпеки збирали ком­промат на М. Тухачевського, а 1930 було отримано свідче­н­ня деяких на­ближених до нього військових про його приналежність до правої опозиції. З приходом до керівництва НКВС М. Єжова ці матеріали опинились у колі особл. уваги Сталіна, якому з НКВС надіслали записку з матеріалами однієї із біло­емі­грант. організацій, у яких стверджувалось, що в СРСР група вищих командирів готує держ. пере­ворот. Згодом нім. роз­відка через президента Чехо-Словач­чини Е. Бенеша довела до рад. керівництва матеріали про звʼязки М. Тухачевського з іноз. роз­відками та його плани щодо військ. пере­вороту. Вбачаючи у військ. діячах потенцій. суперників, Сталін повірив у достовірність цих матеріалів і від­дав роз­порядженя про арешт М. Тухачевського і тих військових, яких пі­до­зрювали у «змові». До «центру заколоту» було включено командармів 1-го рангу І. Якіра та І. Уборевича, комкорів А. Корка, Р. Ейдемана, Б. Фельдмана, В. Примакова, В. Путну, а також нач. Політупр. Червоної армії армій. комісара 1-го рангу Я. Гамарника (покінчив життя самогубством 31 травня 1937). Після за­стосува­н­ня фіз. тортур із заарештованих вибили необхідні зі­зна­н­ня. 1–4 червня 1937 від­булось засі­да­н­ня Військ. ради при Наркоматі оборони, ви­ступаючи на якому Сталін заявив, що в СРСР мав місце військ.-політ. заколот проти рад. влади, стимульований і фінансований нім. фашистами. Заарештованих було роз­стріляно, а справу викори­стано для подальшого посиления ре­пресій в армії і на флоті, зокрема лише за 9 днів після суду над М. Тухачевським та ін. під арештом, як учасники «військ.-фашист. заколоту», опинились 980 командирів і політпрацівників, серед них — 29 комбригів, 37 комдивів, 21 комкор, 16 полкових, 17 бригад. і 7 дивізій. комісарів. У 50-і рр. М. Тухачевський та ін. незакон­но ре­пресовані особи, які проходили у цій справі, реабіліт.

Завантажити статтю