ВО́БЛИЙ Борис (02. 08. 1883, с. Великі Бучки Костянтино­градського повіту Полтавської губернії — ?, Вашинґтон) — пере­кладач, японо­знавець, громадський діяч на Далекому Сході. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1904). Був псаломщиком Свято-Миколаївської церкви на ст. По­гранична на кордоні Приморщини з Маньчжурією. 1906–12 — на­вчався на японському від­ділен­ні Східного (Орієнтального) ін­ституту у Владивостоці. 1907–09 — секретар Владивостоцької студентської української громади. Після закінче­н­ня ін­ституту працював пере­кладачем на Сахаліні, де також організував український гурток, та на Східно-Китайській залізниці у Маньчжурії. Згодом жив у Японії, Харбіні, Шанхаї, де викладав японську мову. Від 1938 — за­ступник голови Шанхайської української громади, під час 2-ї світової війни — голова Українського емі­грантського комітету у Шанхаї. Від­редагував книжку про Україну, що ви­йшла японською мовою 1939 у Харбіні. Після 2-ї світової війни емігрував до США.