Корецький район

В. І. Брухлій; Н. О. Брухлій

Корецький район

КОРЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у східній частині Рівненської області. Межує з Новоград-Волин. р-ном Житомир. обл., Славут. р-ном Хмельн. обл. та Гощан. і Березнів. р-нами Рівнен. обл. Утвор. 1940. У 1962 ліквідовано, 1966 відновлено. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. 156313.pngокупацією. Площа 0,7 тис. км². Насел. 39 303 особи (2001, складає 90,5 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Корець та 49 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Волинської височини та Поліської низовини. Поверхня переважно низовинна плоска та плоско-хвиляста, у пд.-зх. частині — підвищена. Природно-ресурс. потенціал: поклади каоліну, гончарна глина, буд. камінь та пісок, запаси мінерал. радонових вод. Протікає р. Случ (у пн. частині) з притоками Корчик (у сх.) і Стави (у зх.). На Поліссі ґрунти дернові карбонатні, дерново-слабопідзолисті, у лісостеп. частині — опідзолені та сірі лісові. Ліс. фонд становить 10,4 тис. га. Ліси ростуть переважно вздовж річк. долин. Осн. породи: дуб, береза, граб, липа, сосна. У заплавах річок збереглося бобово-злак. різнотравʼя. У р-ні — 7 заказників місц. значення та 2 заповідні урочища. Гол. підприємства розташ. у райцентрі. Провідне місце в економіці займає с. госп-во (виробництво продукції тваринництва, вирощування зерн. культур, цукр. буряків, кукурудзи). Заг. пл. ріллі 45,187 тис. га. Працюють 9 с.-г. т-в, 8 с.-г. вироб. кооперативів, 7 приват. і 2 держ. с.-г. підприємства, 24 фермер. господарства. У К. р. — 2 навч.-вихов. комплекси, 41 заг.-осв. школа, вище профес. училище; 11 Будинків культури, 25 клубів, будинок школяра, школа мистецтв, Корецький історичний музей; центр. рай. і номерна лікарні, 5 лікар. амбулаторій, 36 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить рай. г. «Вісті Кореччини». Функціонують 19 спорт. залів, 117 спорт. майданчиків і 16 футбол. полів, створ. 6 спорт. клубів і фізкультурно-спортивний клуб для інвалідів «Надія». Реліг. громади: 41 — УПЦ МП, 2 — УПЦ КП, 1 — РКЦ, 3 — євангел. християн-баптистів, 3 — християн віри євангельської, 1 — адвентистів сьомого дня. На держ. обліку — 74 памʼятки історії та культури. Побл. с. Богданівка виявлено курган 3–2 тис. до н. е., у с. Велика Клецька — предмети епохи неоліту, побл. с. Морозівка — поселення 6–7 ст., у с. Сапожин — кераміку зарубинец. культури, побл. нього, в урочищі Вал — давньорус. городище (під назвою Сапогинь згадується в Київ. літописі під 1151), побл. с. Устя — неоліт. поселення та курган. могильник часів Київ. Русі, побл. с. Харалуг — поселення комарів. культури. У с. Гвіздів — памʼятка «Козац. могили». Курганні могильники також розташ. у селах Велика Клецька, Ганнівка та Черниця. Памʼятки архітектури: костел. св. Антонія (1702), палац Стецьких (1789), Петропавлів. церква (1848) у с. Великі Межирічі, церква Покрови у с. Залізниця (1745), домінікан. костел у с. Невірків (1807), Свято-Іллін. (1595), св. Параскеви (18 ст.), св. Кузьми і Даміана (1897) церкви у с. Новий Корець.

Серед видат. уродженців — ботанік, академік і президент АН УРСР В. Липський, фахівець у галузі механіки, академік АН УРСР Я. Підстригач, його брат, фізик Т. Підстригач (керував НДІ радіофізики ізотопів у м. Кстово Нижньогород. обл., РФ; усі — с. Самостріли), економіст, чл.-кор. УААН Г. Підлісецький (с. Заставʼя), історик, дійс. чл. УВАН у Канаді, НТШ О. Ґерус (с. Світанок), фахівець у галузі гідротехніки та інформ. систем П. Ковальчук (с. Весняне), фізик І. Невірковець (с. Світанок), лікар Л. Пелех (с. Великі Межирічі), літературознавець Я. Поліщук (с. Самостріли), літературознавець, поет А. Криловець (с. Городище); письменниця, громад.-культурна діячка А. Горохович (с. Великі Межирічі); художники М. Кристопчук (с. Заставʼя), М. Ліханов (с. Невірків), В. Малиновський (с. Колодіївка); бандуристка, співачка, нар. арт. України Л. Посікіра (с. Топча), співак, засл. арт. УРСР В. Охота (с. Новий Корець); кінооператор, засл. діяч мистецтв України Д. Вакулюк (с. Крилів); церк. діяч УПЦ МП Іриней (Середній; с. Стовпин); тренер (велоспорт) А. Чаюк (с. Бриків). У с. Великі Межирічі гостював у свого брата М. Коцюбинський, там він завершив роботу над повістю «Fata morgana»; в с. Самостріли часто приїжджала у дитинстві поетеса О. Забужко; у с. Харалуг під час навч. у Рівнен. гімназії 1865–71 проводив канікули письменник В. Короленко; у с. Черниця працював лікар-хірург В. Рой.