Буджак
Визначення і загальна характеристика
БУДЖА́К — історико-географічний регіон (південна частина Бессарабії), що нині розташовний у південній частині Одеської обл. та на півдні Республіки Молдова. Землі Буджаку лежать між Дунаєм, Чорним морем і Дністром,
з півночі наближаються до р. Прут. Південь Буджаку оточений водою — тут є велика кількість озер (Алібей, Кундук, Шагалі, Кітаї, Катлабук, Ялпуг та Кагул), переважають піщані ґрунти. Натомість північна частина значно вкрита чорноземами.
Територія
переважно рівнинна, з легким нахилом на південь і південний схід, є частиною Причорноморської низовини.
Клімат помірно-континентальний із жарким посушливим літом та м’якою малосніжною зимою.
Основні міста —
Ізмаїл, Болград, Кілія, Арциз,
Тарутине, Рені.
Здавна на цих землях проживали різні племена: кіммерійці, скіфи, гуни, авари, сармати, готи та ін.
У 1–2 ст. частина території Буджаку перебувала під впливом Римської імперії — у джерелах згадується як прикордонна зона поблизу Мезії (лат.
Ad Moesiam). У 2 ст. був Готським степом. За одним із припущень, слов’яни з’явилися тут у 5 ст. до н. е., а пізніше розселилися територією Балканського п-ва. У 7 ст. давні болгари, які заснували велику імперію на півночі Чорного моря, деякий час жили на цій території. 679 року, за часів правління хана Аспаруха, Візантія надала їм право оселитися на північно-східній частині території сучасної Болгарії. Угорців вигнали з Буджаку внаслідок об’єднання болгарських і печенізьких військ 896 року. У 11 ст. печенігів, які осіли на цій землі, підкорили половці.
Кумани, завоювавши Північне Причорномор’я, території сучасної Молдови (Богданія) і Трансильванії (Волощина), встановили владу і над Буджаком. Від 1241 до 14 ст. Буджак був територією Золотої Орди, згодом його північна частина входила до складу Молдавського князівства, а від кінця 15 ст. регіон перебував під владою Османської імперії.
У 1812 Буджак відійшов до Російської імперії. У 1920–40 і 1941–44 був під владою румунів. У 1944 всю Бессарабію приєднано до СРСР — переважна більшість цих земель утворила Молдавську РСР, решта — а це майже вся територія Буджаку — стала частиною Української РСР. Станом на 1938 в регіоні проживало близько 1,2 млн осіб: 528 тис. румунів, 285 тис. українців і росіян, 178 тис. болгар, 106 тис. гагаузів, 80 тис. німців та незначна кількість кримських татар.