Бандера Богдан Андрійович
БАНДЕ́РА Богдан Андрійович (04. 04. 1919, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 1943) — учасник національно-визвольних змагань. Син Андрія, брат Василя, Володимири, Марти, Оксани, Олексія Бандерів. Член ОУН. Навч. у Стрий. гімназії, з якої його відрахували за націоналіст. настрої. Вступив до Рогатин. гімназії. Згодом продовжив навчання у Стрию. Від листопада 1939 — у підпіллі, переховувався в селах Калус. та Стрий. р-нів. Через переслідування НКВС 1940 змуш. тікати до Угорщини, звідки перебрався до Засяння. Нелегально перейшовши рад. кордон, майже рік навчався у Холм. укр. гімназії. У червні 1941 на чолі однієї з похід. груп Б. вирушив на сх. терени України встановлювати укр. владу. За свідченням сестер Володимири і Оксани, Богдан загинув побл. Дніпропетровська, дослідники Г. Дем’ян та Р. Пастух стверджують, що Богдан розстріл. 1943 у Херсоні.
Рекомендована література
- Лаврів П. Богдан Бандера // Зона 1. 1994. Ч. 6;
- Пастух Р. Родина Степана Бандери: З когорти славних витязів України. Стрий, 1995;
- Арсенич П., Федорів Т. Родина Бандерів. Ів.-Ф., 1998.