Бандера Володимира Андріївна

БАНДЕ́РА Володимира Андріївна (за чоловіком — Давидюк; 10. 03. 1913, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 11. 08. 2001, м. Стрий Львів. обл.) — учасниця національно-визвольних змагань. Дочка Андрія, сестра Богдана, Василя, Марти, Оксани, Олексія, Степана Бандерів. Після смерті матері (1922) Володимиру взяла на виховання її тітка, рідна сестра матері Катерина Антонович. Після семирічки склала іспити до польс. гімназії «Люкс» у м. Стрий, яку закінчила 1932. Заарешт. 23 березня 1946 разом із чоловіком — священиком Т. Давидюком, засудж. до 10 р. каторж. робіт. Відбувала покарання у Краснояр. краї на ст. Ришоти (6 р.), згодом — у Казахстані в таборі Карабас на розробці кам’яного кар’єру, пізніше — на цемент. заводі, через деякий час — у Спаському таборі смерті. 1953 Володимиру етаповано до Москви, де її допитували 6 місяців у Лефортов. тюрмі. Не добившись ніякого результату, відправили назад у м. Спаськ, де вона відбувала термін покарання до кінця. Звільнення отримала у 1956 й ще 3 місяці перебувала на поселенні у Караґанді. Повернулась в Україну у червні 1956 і жила у с. Козаківка Долин. р-ну Івано-Фр. обл., від березня 1995 — у Стрию.

Рекомендована література

1. Королишин М. Берегині роду Бандери // Гомін волі. 1992, 9 лип.;
   Google Scholar Internet
2. Арсенич П., Федорів Т. Родина Бандерів. Ів.-Ф., 1998.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю