Бандера Олексій Андрійович

БАНДЕ́РА Олексій Андрійович (25. 03. 1911, с. Старий Угринів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — кінець липня 1942, Освенцім, Польща) — учасник національно-визвольних змагань. Син Андрія, брат Богдана, Василя, Володимири, Марти, Оксани, Степана Бандерів. Доктор екон. н. Член ОУН. Закін. Стрий. укр. гімназію й агроном. факультет Львів. політехніки у Дублянах. 1929–30 — чл. старшопластун. куреня «Червона Калина». За постановою Проводу ОУН навч. у Рим. ВШ екон.-політ. наук, де здобув учений ступінь доктора. Член станиці ОУН у Римі, яку очолював проф. Є. Онацький. Під час нім. окупації у Львові опікувався сектором робітництва. 1941 у Львові Б. заарешт. німцями й відправлений до Краків. тюрми, звідти 22 липня 1942 — у концтабір Освенцім, де його, як розповідається у спогадах Б. Вітошинського «Українсько-польські взаємини в німецьких тюрмах і концтаборах», по-звірячому закатували польс. в’язні.

Рекомендована література

1. Пастух Р. Родина Степана Бандери: З когорти славних витязів України. Стрий, 1995;
   Google Scholar Internet
2. Арсенич П., Федорів Т. Родина Бандерів. Ів.-Ф., 1998.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю